NASA попросила допомоги з пошуком марсіанських хмар

Вчені з NASA організували проєкт під назвою Cloudspotting on Mars. У його межах будь-хто охочий зможе взяти участь в ідентифікації марсіанських хмар, через платформу Zooniverse. Метою проєкту є пошук відповіді на питання про причини втрати Червоною планетою більшої частини своєї атмосфери.

Втрачена атмосфера Червоної планети

У наші дні Марс має дуже розріджену атмосферу. Атмосферний тиск на поверхні планети на два порядки менше, ніж тиск на поверхні Землі. Він настільки невеликий, що температура кипіння на Марсі близька до нуля градусів за Цельсієм. Зараз будь-яка вода вмить випарується з поверхні планети.

Марс у теперішньому та минулому. Джерело: wikipedia.org

Але так було далеко не завжди. Космічні апарати зібрали безліч даних, які вказують на те, що в далекому минулому Марс мав набагато щільнішу атмосферу, яка підтримувала існування рідкої води біля його поверхні. По поверхні планети текли ріки, вона мала озера та моря.

Вчені мають кілька теорій, які пояснюють втрату Марсом своєї газової оболонки. Перевожно, в них фігурує Сонце, випромінювання якого розбиває молекули H₂O у верхніх шарах атмосфери планети на кисень та водень. Останній потім випаровується у космос.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №5 2021 (186)

До товару

У пошуках марсіанських хмар

Однак для того, щоб підтвердити цю теорію, вченим слід розібратися у структурі марсіанської атмосфери. У цьому їм можуть допомогти хмари. На Марсі бувають два типи хмар. Перші складаються з водяної пари, другі — з кристалів сухого льоду. Розуміння, де і як утворюються різні хмари, допоможе дослідникам вивчити, як функціонує атмосфера Червоної планети та наскільки високо може піднятися водяна пара.

Сяючі хмари на Марсі. Джерело: NASA/JPL-Caltech/MSSS

Тут на допомогу і прийдуть добровольці. В межах проєкту Cloudspotting on Mars вони вивчать архів даних зібраних, встановленим на борту зонда MRO, спектрометром MCS. Упродовж 16 років він вивчав марсіанську атмосферу в інфрачервоному діапазоні. У його даних, хмари виглядають як арки. Вчені експериментували з комп’ютерними алгоритмами для їх визначення, але зрештою дійшли висновку, що поки з цим завданням краще впорається людське око (втім, добровольці також можуть допомогти покращити алгоритми). Для участі у проєкті достатньо перейти за наступним посиланням.

Це далеко не перший випадок, коли NASA звертається за допомогою до астроентузіастів. Недавно аерокосмічна адміністрація запропонувала всім охочим шукати вихори на Юпітері.

За матеріалами https://www.nasa.gov

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Механік-самоучка з Полтави розрахував політ Apollo 11 на Місяць? Розслідування. ВІДЕО
NASA відмовляється повірити у відкриття позаземного життя на планеті K2-18b
Астрономи знайшли «дволикі» білі карлики
K2-18b: найкращий кандидат на позаземне життя?
Всесвіт у долонях: Chandra створила 3D-моделі зір та наднових для друку
На світлину Google Earth випадково потрапив пролітаючий супутник Starlink від SpaceX
Антикітерський механізм для передбачення астрономічних явищ міг бути бракованим
Космічний радіодетектор може знайти темну матерію протягом 15 років
Жіночий екіпаж астронавток Blue Origin викликав несамовиту бурю ненависті
Невидимий ворог скарбів науки: хто викрадає вуглецеві секрети астероїдів