Європейська космічна агенція (ESA) опублікувала знімки, зроблені супутником Sentinel-2. Вони демонструють процес зникнення залишків Аральського моря.
Аральське море, розташоване на кордоні між Казахстаном на півночі та Узбекистаном на півдні, колись було найбільшою водоймою в Центральній Азії. У 1960 році площа озера становила близько 68 тисячі км² — удвічі більша за Бельгію.
До 1950-х років рівень води в Аральському морі залишався стабільним завдяки річкам Сирдар’я та Амудар’я. Вони несли прісну воду в цей оазис із помірним кліматом, розташований переважно в посушливому регіоні. Однак у 1960-х роках вони були спрямовані на зрошення бавовняних полів по всьому регіону. Відтоді Аральське море почало стрімко міліти й скорочуватися в розмірах. Уже до кінця 1980-х років воно розділилося на дві водойми — південну (т. зв. Великий Арал), спільну для Казахстану та Узбекистану, і менше, майже не пов’язане з нею озеро на півночі (Малий Арал), у Казахстані. До 2001 року Великий Арал розділився ще на дві частини.
На знімку, зробленому супутником Sentinel-2 у березні 2025 року, видно, що західна частина Великого Аралу значно зменшилася, тоді як східна частина, яку ще можна було побачити на знімку 2018 року, практично повністю висохла. Коли Аральське море випарувалося, воно залишило після себе зону сухої, солоної місцевості. На супутниковому знімку вона виглядає як біляста ділянка над колишнім дном озера. Зараз це пустеля Аралкум, наймолодша пустеля Землі.
Відступ води знищив рибну промисловість, що колись процвітала в цьому районі, і змінив регіональний мікроклімат. Сильні піщані бурі стали звичайним щорічним явищем. Вони переносять тонни солі та піску з дна висохлого озера на сотні кілометрів. Це спричиняє серйозні проблеми зі здоров’ям у місцевого населення і робить зиму холоднішою, а літо спекотнішим.
На північному краю західної частини Великого Аралу можна помітити залишки того, що у 2018 році мало вигляд смарагдово-зеленої водойми у формі серця. Ця водойма також відступає і, найімовірніше, скоро зникне.
У верхній частині знімка видно вкриті льодом води Малого Аралу. У той час як вся південна частина озера, як очікується, скоро повністю висохне, Мале Аральське море перебуває в центрі міжнародних зусиль зі збереження його залишків. Дві коричневі прямі лінії на його південно-східному краю відповідають дамбі Кок-Арал. Вона була побудована для стабілізації рівня та солоності води й запобігання її перетікання в південну частину озера. З моменту завершення будівництва дамби 2005 року рівень води в Малому Аралі піднявся в середньому на 4 метри.
За матеріалами ESA
