Найпотужніший на планеті сонячний телескоп імені Денієла Іноуї (DKIST) на Гаваях подарував науковцям неймовірно детальні зображення поверхні Сонця. Вони вперше показали надтонкі магнітні смуги, що колихаються по всій зорі, і суттєво впливають на світло, яке доходить до нас. Результати дослідження опубліковані в журналі The Astrophysical Journal Letters.

Розташований на вершині вулкана Мауї, 4-метровий телескоп DKIST дозволив команді з Національного наукового фонду (NSF) розгледіти структури на фотосфері Сонця з безпрецедентною чіткістю. На знімках чітко видно, як поверхня вкрита борознами. Їхня ширина становить близько 20 км, що можна порівняти з довжиною від центру Києва до Вишгорода, але це крихітний розмір для велетенського Сонця.
Ці загадкові смуги розташовані вздовж стінок сонячних гранул — це конвекційні комірки, де гаряча плазма підіймається з глибин зорі до поверхні. Але головне відкриття полягає в тому, що борозни — це візуальне відображення динамічних магнітних полів, що нагадують завіси, що коливаються. Коли сонячне світло проходить крізь ці магнітні завіси, воно починає мерехтіти, чергуючи яскраві й темні ділянки.

«Ці смуги є відбитками крихітних змін магнітного поля. Темна смуга означає слабкіше поле, яскрава — відносно сильніше», — пояснює головний автор дослідження Девід Курідзе з Національної сонячної обсерваторії (NSO).

Для цього прориву вчені використали спеціальний прилад телескопа Іноуї — Visible Broadband Imager (VBI), що працює у вузькому діапазоні видимого світла (G-діапазон), який ідеально підходить для виявлення магнітної активності. Порівняння отриманих зображень із суперкомп’ютерними моделями фізики сонячної поверхні показало чудовий збіг.

Сонце, що розташоване на відстані 149 млн км від Землі, залишається багатою на загадки зорею. Вивчення його магнітної «архітектури» на такому мікроскопічному рівні є ключем до розгадки виникнення потужних сонячних спалахів, корональних викидів маси та їхнього впливу на Землю — так званої космічної погоди. Саме ці явища викликають магнітні бурі.
Це дослідження надзвичайно актуальне зараз, коли Сонце вступило у фазу максимуму свого 11-річного циклу. Цей період характеризується значно посиленою активністю.
Розуміння тонких механіків сонячного магнетизму, як показують нові спостереження з DKIST, критично важливе для вдосконалення прогнозів космічної погоди та захисту нашої технологічно залежної цивілізації.
Раніше ми повідомляли про те, як «око» старого телескопа розгледіло зорю в небачених деталях.
За матеріалами phys.org