Надлегка темна матерія впливає на гравітаційні хвилі невідомим для науки способом

Однією із сучасних проблем астрофізики залишається невідома темна матерія. Хоча вона необхідна для формування галактик, природа темної матерії залишається загадкою, оскільки вона майже не взаємодіє з частинками стандартної моделі й фіксується лише гравітаційним впливом у галактичних масштабах. Нове дослідження, опубліковане в Physical Review Letters, розглядає вплив надлегкої темної матерії на орбітальне зближення екстремального масового співвідношення (EMRI). Такі системи складаються з надмасивної чорної діри й меншого астрономічного об’єкта, що може бути зорею або іншою чорною дірою. Дослідження особливо актуальне для майбутніх місій, таких як LISA (Laser Interferometer Space Antenna), яка реєструватиме гравітаційні хвилі.

Visualization of gravitational wave ripples propagating through space-time, influenced by the interaction with dark matter
Візуалізація брижів гравітаційних хвиль у просторі-часі, викликаних взаємодією з темною матерією. Ілюстрація: DALL-E

Особливості надлегкої темної матерії

Надлегка темна матерія складається з частинок дуже малої маси. Ці частинки можуть бути в 10²⁸ разів легшими за електрон, які часто моделюють як скалярні бозони без власного спіну. Це створює скалярне поле, що рівномірно заповнює простір, подібно до того, як температура розподіляється в кімнаті. Два популярні варіанти цієї матерії — нечітка темна матерія та бозонні хмари.

Надлегка темна матерія має хвильову природу, що запобігає утворенню щільних структур. На малих масштабах вона може впливати на поведінку галактик. Бозонні хмари своєю чергою з’являються поблизу обертових чорних дір, поглинаючи їхню енергію. Цей процес, відомий як надвипромінювання, не дає енергії чорної діри зменшуватися й сприяє росту хмари.

Вплив на гравітаційні хвилі та результати

Якщо надлегка темна матерія існує в системах EMRI, вона змінюватиме характеристики гравітаційних хвиль. Дослідники вивчили два ключові ефекти: 

  • Надлегка темна матерія може спричиняти втрати енергії через виснаження скалярного поля, перевищуючи втрати від гравітаційних хвиль, коли менший об’єкт розташований на великій відстані від НМЧД. 
  • Для бозонних хмар втрати енергії залежать від оточення, в якому перебуває чорна діра, що робить їхній вплив дуже чутливим до зовнішніх умов. 

Дослідження також виявило резонансну поведінку гравітаційних хвиль, яку не можна пояснити в межах ньютонівської фізики, що підкреслює важливість релятивістських підходів.

Подальші перспективи

Наступні кроки дослідників включають розширення моделі для аналізу ексцентричних орбіт, які, ймовірно, зустрічаються в EMRI. Вони також планують застосувати свою теорію до активних галактичних ядер, що можуть містити велику кількість темної матерії. Це допоможе зрозуміти її роль у формуванні космічних структур і сприятиме кращому розумінню фундаментальних законів гравітації та будови Всесвіту.

Раніше ми повідомляли про те, як чорні діри раннього Всесвіту здатні підсвічувати невидиму темну матерію.

За матеріалами phys.org

Відновлення озонового шару Землі в 2024 році досягло річного максимуму
Апарат NASA неконтрольовано обертається після пошкодження сонячного вітрила
Що може розповісти про еволюцію світил дослідження зоряного скупчення?
Лід і вогонь: супутник сфотографував найпівденніший вулкан у світі
Астрономи знайшли на небі Темного Вовка
Захоплива панорама: Perseverance вперше побачив кратер Єзеро з висоти
Телескопи James Webb і Hubble вивчили «моторошну» пару галактик
Штучний інтелект навчили розуміти роботи астрономів минулого
Як турбулентність прискорює народження зір
Вихід із космічних перегонів: Boeing шукає покупців для провального Starliner