Науковці дослідили найближчу до нас зорю Проксиму Центавра у широкому діапазоні хвиль. Вони виявили, що на ній можуть відбуватися достатньо потужні субміліметрові спалахи, які лишаються невидимі для нас у звичному діапазоні.
Спостереження за Проксимою Центавра
Нові дослідження, здійснені за допомогою Великого міліметрового масиву Атаками показують, що Проксима Центавра може виявитися активнішою, ніж це вважалося раніше. Про те, що на ній відбуваються спалахи, яких раніше не бачили, говориться у дослідженні, нещодавно опублікованому в The Astrophysical Journal.
Проксима Центавра — це найближчий до нас червоний карлик. І що ще важливіше, вона також є найближчою до Сонця зорею, що має власну планету. Точніше, дві планети, але переважно вчених цікавить внутрішня. Дослідження показують, що це може бути трохи прохолодна суперземля, цілком придатна до життя.
Точніше, питання про придатність Проксими b до життя, як і всіх землеподібних планет в системах червоних карликів, лишається предметом гарячих дискусій. Адже чимала частина цих невеликих зір має шалену, за мірками Сонячної системи, спалахову активність. І те, що у нас викликає лише збої в електроніці, там може просто «здути» атмосферу.
Чи стосується все це Проксими Центавра та її планет, залишається дискусійним. З одного боку, землеподібна планета перебуває зовсім вже поруч із зорею. З іншого — досі однозначно встановити, чи тамтешні спалахи достатньо сильні для того, аби спричинити руйнівні наслідки, не вдається.
Нові спостереження
Спостереження, здійснені за допомогою ALMA, дозволили дізнатися чимало нового про Проксиму Центавра. Зокрема, у міліметровому діапазоні було зафіксовано 463 спалахи з діапазоном енергії від 1024 до 1027 ерг.
Також вчені встановили, що Проксима Центавра є однією суцільною конвективною зоною. Тобто речовина всередині неї весь час то підіймається до поверхні, то опускається до центру. На Сонці такі властивості мають тільки окремі шари.
Конвективна природа зорі зумовлює потужність і підвищену активність її магнітного поля. Вона буквально вистрілює заряджені частинки. Однак досі вчені всі ці вибухи не помічали, бо в оптичному діапазоні вони достатньо слабкі.
За матеріалами phys.org
