Ввечері 23 серпня на заході Полтавської області стався землетрус магнітудою 2,7 за шкалою Ріхтера. Був він ледь відчутним, але все одно викликав купу питань. Схід України вважається геологічно стабільним регіоном, тож чому там все одно відбуваються ці явища?
Землетрус на Полтавщині
Як повідомляє сайт suspilne.media, 23 серпня о 20:38 за київським часом у Полтавській області зафіксували землетрус. Як повідомляє Головний центр спеціального контролю, його епіцентр розташовувався за координатами 49,56° північної широти та 33,94° східної довготи. Це на території Решетилівського району поблизу від села Хрещате.
Сам землетрус мав магнітуду у 2,7 бала за шкалою Ріхтера. Це означає, що коливання поверхні були настільки слабкими, що люди їх практично не відчували. Зате подію зафіксували сейсмографи. І це викликало певні побоювання, чи не станеться він вдруге і сильніше.
Взагалі землетруси трапляються й на інших тілах Сонячної системи. Проте їхній розподіл по поверхні Землі справді є унікальною особливістю нашої планети. Адже лише на Землі кора складається з окремих літосферних плит, які рухаються та зіштовхуються. Саме ці процеси породжують більшість землетрусів.
Літосферні плити
З вищесказаного випливає, що ті країни, які розташовані вдалині від границь літосферних плит, не мали б зазнавати суттєвих землетрусів. У цьому плані дуже не пощастило, наприклад, Туреччині, яка лежить одразу на кількох мікроплитах, які весь час стикаються між собою. Саме тому землетруси там такі часті й бувають настільки руйнівними.
Україна розташована на Євразійській плиті, й тому коливання у нас мають бути мінімальними. Проте насправді межа плити проходить по нашій території — це Карпати й Кримські гори. А в Румунії, поблизу з кордоном Молдови, розташована зона Вранча — найактивніша ділянка цього розлому. І там справді сильні землетруси магнітудою до 10 балів відбуваються регулярно.
При цьому треба розуміти, що будь-який землетрус — це механічний рух плити й, по суті, є її деформацією. А велетенська кам’яна брила не може деформуватися тільки в місці зіткнення. У результаті виникнення напружень час від часу вона має хоча б трохи деформуватися і достатньо далеко від краю плити. І такі місця стають епіцентрами землетрусів, нехай і невеликих.
Чи така вже стабільна Україна?
Саме тому більша частина території України насправді є зоною, де все ж можуть відбуватися землетруси, тільки достатньо рідко. Найнебезпечнішими в цьому пані є Південь Криму та Одеської області. Тут коливання можуть сягати 9–10 балів, майже як у зоні Вранча, далі йде решта Одеської області разом із самим містом, Карпати, Закарпаття та частина степового Криму. Тут коливання можуть сягати 8 балів.
Навіть в історичний період, у 1802 році, в Одесі стався землетрус магнітудою 7,5. Тоді місто врятувало те, що більшість споруд усе ще були тимчасовими: лише частина з них зазнала руйнувань, тому людські жертви були нечисленними.
Території між Карпатами та Поліссям, Вінниччину, степові райони центральної України та Запоріжжя також важко назвати зовсім вже стабільною зоною. Тут цілком можливі землетруси магнітудою до 7 балів. Цього достатньо для руйнування дуже старих споруд, появи тріщин у новіших будівлях, а також падіння меблів.
Решта території України, крім деяких справді стабільних районів на північному сході, розташована в зоні, де можливі землетруси амплітудою до 6 балів. Тобто теоретично вони можуть бути настільки сильними, що люди будуть їх не тільки відчувати, а й спостерігати наслідки у вигляді рідкісних руйнувань чогось справді старого і ненадійного.
Однак мешканцям сучасних будинків немає за що особливо хвилюватися. Бо насправді землетруси з близькою до максимальної магнітуди — велика рідкість. Чекати на них можна століттями. До того ж сучасні будівлі цілком здатні з ними впоратися.
Хоча треба сказати, що навіть землетруси магнітудою у 3–4 бали можуть відчуватися достатньо неприємно. Особливо сильно цей ефект відчувається на верхніх поверхах. Але в цілому боятися в Україні землетрусів не варто.
