Вчені, що вивчають Марс розповіли, що відкрили на його поверхні так звані соліфлюкційні напливи. Ці невеличкі утворення на схилах раніше бачили тільки в холодних регіонах Землі. Їх присутність на Червоній планеті свідчить, що вона переживала періоди, коли її клімат був значно придатнішим до життя.
Нові геологічні утворення на Марсі
Вчені продовжують вивчати поверхню Марса і все більше доходять висновку, що опис цієї планети, як просто «холодної пустелі», не дуже відповідає реальному стану речей. Принаймні так вважають дослідники з університету Рочестера, які нещодавно використали високоякісні знімки з апаратів, що кружляють навколо червоної планети для уважного дослідження її поверхні.
Зокрема їх зацікавили схили дев’яти кратерів. На них вони побачили достатньо рідкісні деталі рельєфу, відомі як солефлюкційні напливи. Раніше їх бачили тільки на Землі, причому далеко не всі люди, а переважно ті, які бувають у холодних ландшафтах Північної півкулі.
Соліфлюкція — це явище, яке інколи виникає у мерзлому ґрунті, який утворився з перенасиченого водою ґрунту, що знаходиться на межі того, аби зватися рідкою багнюкою. Коли така система замерзає, то звичайно ж, стає твердою як камінь. А коли температура підіймається, то ще до того, як вода повністю розтане, він починає пластично деформуватися під власною вагою. А потім температура знову падає і вони застигають.
Клімат Марса
Ззовні соліфлюкційні напливи нагадують великі краплини фарби, яка була достатньо густою, для того, аби дуже повільно стікати униз, але напівдорозі застигла. Власне, ґрунт при соліфлюкції дуже подібний до неї.
Соліфлюкційні напливи цілком зрозумілі на Землі, хоча для цього теж треба певний збіг обставин. Проте на Марсі, де через низький тиск атмосфери при таненні води зазвичай відбувається сублімація, тобто пряме перетворення води на пару, їй відбуватися значно важче.
І все ж соліфлюкційні напливи свідчать, що умови, коли вода могла б бути присутня у ґрунті Марса в рідкому стані бували й не так, щоб вже дуже давно. Історія клімату планети після того, як вона понад 3 млрд років тому втратила щільну атмосферу, залишається однією з найбільших її загадок.
Вчені знайшли вже чимало свідчень, що й після того клімат Марса на деякий час ставав м’якішим. Однак, як часто повторювалися ці періоди і як довго тривали, залишається загадкою.
За матеріалами phys.org
