Меркурій за час свого існування міг стиснутися сильніше, ніж астрономи думали досі. На це вказує нове дослідження, яке проаналізувало складки на його поверхні. Діаметр планети міг зменшитися на 19 км.
Меркурій, що стискається
Нове дослідження науковців з Інституту космічних досліджень Німецького центру авіації та космонавтики показує, що за час існування Сонячної системи діаметр Меркурія зменшився на 19 км. Це значно більше, ніж науковці вважали досі, базуючись на попередніх дослідженнях.
Взагалі у зменшенні діаметра планети немає нічого дивного. Як і всі світи, що обертаються навколо Сонця, він утворився приблизно 4,5 млрд років тому в результаті зіткнення первинних тіл. Відтоді його надра диференціювалися, він спочатку розігрівся, а потім почав повільно остигати та втрачати леткі речовини.
Те саме відбувалося з усіма планетами. Однак на відносно невеликому Меркурії, де немає вітрової чи водної ерозії, це особливо помітно. Уся його поверхня вкрита складками. Саме за їхнім розміром учені змогли оцінити, наскільки планета «зморщилася» за час свого існування.
Нова оцінка
Попередня оцінка того, наскільки зменшився діаметр Меркурія, становила від 4 до 16 км. Проте в новому дослідженні науковці взяли докладнішу карту планети й дуже уважно її вивчили. Вони виявили, що ударні кратери, які рясно вкривають поверхню, можуть приховувати частину складок.
Коли дослідники переглянули кількість складок на поверхні, то дійшли висновку, що насправді Меркурій міг зменшитися на 10–30 % більше, ніж вважали раніше, — у середньому на 19 км, а за максимальної оцінки — на 23 км. Науковці пояснюють це двома можливими причинами: у минулому Меркурій міг бути сильніше розігрітий або його ядро могло містити більше летких речовин.
І це ще не межа. Вчені припускають, що насправді планета могла зменшитися ще сильніше, адже ми просто не бачимо найдрібніших складок. Жодна з наявних карт Меркурія не показує деталей розміром менше ніж 5 км. Це може змінитися вже в листопаді 2026 року, коли до планети прибуде зонд BepiColombo. Це буде лише третя місія до Меркурія, і вчені сподіваються, що завдяки їй зможуть роздивитися його поверхню значно детальніше, ніж раніше.
