Десятиліттями астрономи сперечаються про походження наймасивніших зір у Всесвіті. Однією з найбільших проблем, з якою стикаються всі теорії, є відсутність спостережень. Масивні світила зустрічаються відносно рідко, тому їх важко вловити у момент формування. Але нові спостереження так званої «Хмари Дракона» можуть містити ключ до розгадки цієї таємниці.
Команда астрономів використовувала телескоп ALMA у пустелі Атакама на півночі Чилі, щоб вивчити «Дракона» — щільну хмару молекулярного водню, яка є місцем активного утворення зір. Під час спостережень було виявлено кілька областей активного зореутворення, а також дивну щільну групу, де зовсім не було новонароджених світил.
Після подальшого дослідження команда виявила, що центральний згусток насправді складається з двох окремих областей. Одна з них містила матерію вагою понад 30 сонячних мас, а інша — лише дві сонячні маси. Згідно зі спостереженнями, ці згустки були дуже щільними та активно колапсували, що вказувало на те, що в них незабаром почнуть утворюватися зорі.
Найважливіше те, що виявлені згустки не розпадалися на менші під час колапсу. У вчених виникло припущення щодо моделі «акреції ядра» утворення зір. У цій моделі наймасивніші світила колапсують з одиничних газових хмар і починають своє життя вже з неймовірно великою масою. Спостереження підтверджують цю теорію. Тому вчені з упевненістю можуть сказати, що вперше спостерігали гігантську хмару газу, з якої цілком ймовірно може народитись рідкісна гігантська зоря.
Астрономи закликали до детальніших спостережень за «Хмарою Дракона», щоб більше розплутати таємницю формування масивних зір.
Раніше ми повідомляли про те, як James Webb побачив першу фазу зореутворення у ранніх галактиках.
Висновки опубліковані на сервері препринтів arXiv.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
