Марсохід Perseverance, що досліджує рештки стародавньої річки Неретви, нарешті дістався нової локації під назвою «Світлий янгол». Тут він має дослідити незвичні виходи гірських порід, оголені потоками води.
Виснажлива подорож Perseverance
З січня марсохід NASA Perseverance відстежує південну сторону Пагорбів Неретви, які, можливо, є залишками дельти річки, що колись живила озеро в місці посадки марсохода у кратері Єзеро.
Вдалині оператори Perseverance побачили відблиск наступного пункту призначення: Світлий янгол, названий так через світлі виходи порід на поверхню, що можуть бути давніми скелями, які оголили водні потоки, що колись тут текли.
Але те, що було відносно гладкою подорожжю, перетворилося на виснажливе випробування, коли Perseverance виїхав на поле з непередбачуваними валунами. Після кількох днів важкої дороги було ухвалене рішення перенаправити марсохід через дюнне поле і через русло річки. Це виявилося правильним кроком: він нарешті дістався до місця розташування Світлого янгола.
Несподівані перешкоди на шляху Perseverance
«Ми придивлялися до русла річки на північ, сподіваючись знайти ділянку, де дюни були б невеликими й досить віддаленими одна від одної, щоб між ними міг проїхати марсохід, — сказав Еван Грейзер, інженер, який допомагає планувати маршрут Perseverance. — Йому також був потрібен вхідний пандус, яким ми могли б безпечно спуститися».
Perseverance покладається на AutoNav — систему, яка дозволяє марсоходу самостійно здійснювати навігацію. Якщо попередні марсоходи потребували тотального контролю із Землі, то тепер путівники Perseverance можуть дати йому загальний маршрут, а AutoNav керуватиме ним щохвилинно. Спочатку ця система могла об’їжджати валуни на шляху Perseverance. Але незабаром вони стали занадто великими, аби з ними впоратися.
«Там, де раніше проїжджали в середньому понад сотню метрів за марсіанський день, стали проїжджати лише десятки метрів. Це розчаровувало», — сказав Грейзер у своїй заяві.
Новий шлях марсохода
Просто на північ від курсу Perseverance поле марсіанських дюн відокремлювало його від дна русла річки. Якби марсохід зміг перетнути дюни, він міг би залишити валуни позаду. Однак пересуватися через такі дюни ризиковано, оскільки марсіанські піски мають властивість затримувати марсоходи — спитайте хоча б Spirit, який застряг у 2009 році. На щастя, ці дюни були невеликими й досить розкиданими, щоб ровер зміг прокласти курс крізь них.
Тепер у руслі річки Perseverance може долати близько 200 м (650 футів) за марсіанський день. Новий курс був вдалим і з наукових міркувань. Посеред русла ровер натрапив на так звану гору Вошберн — скелястий пагорб, який подарував вченим захопливі геологічні можливості. Однією з них була цікава скеля, яка може бути продуктом підземного магматичного басейну.
Потім, досягнувши скелі біля північного краю каналу, Perseverance повернув на захід. Через чотири марсіанські дні марсохід досягнув Світлого янгола і почав аналізувати його породи.
За матеріалами www.space.com
