Після найтривалішого в історії періоду «зимової сплячки», що тривав майже рік, космічний апарат NASA New Horizons вийшов із нього в хорошому стані й готовий розпочати передачу наукових даних, зібраних у віддаленому поясі Койпера, що розташований далеко за межами Плутона.
Особливості режиму гібернації
23 червня диспетчери польотів у Лабораторії прикладної фізики імені Джонса Гопкінса (APL) у Лорелі (штат Мериленд), підтвердили, що космічний апарат New Horizons, діючи відповідно до команд, записаних у пам’ять і переданих на його головний комп’ютер у липні минулого року, успішно вийшов із 321-денного режиму гібернації, який розпочався 7 серпня. Оскільки космічний апарат зараз перебуває на відстані майже 5,9 млрд миль (9,5 млрд км) від Землі, радіосигнали з цим підтвердженням досягли Центру управління польотами APL через станцію Мережі глибокого космосу NASA поблизу Мадрида (Іспанія), приблизно за 8 годин і 52 хвилини. Про це повідомляє сайт phys.org.
Зазвичай команда місії переводить New Horizons у режим енергозберігальної гібернації під час тривалих періодів польоту. Поки космічний апарат перебуває в режимі гібернації, оператори не надсилають команд і не отримують даних, але апарат продовжує цілодобово збирати та зберігати дані зі своїх геліосферних плазмових датчиків, приладів Solar Wind at Pluto та Pluto Energetic Particle Spectrometer Science Investigation, а також зі свого детектора космічного пилу — Venetia Burney Student Dust Counter.
Наукові прилади, встановлені на New Horizons
Еліс Боуман, керівниця операцій місії New Horizons в APL, зазначила, що космічний апарат надсилав на Землю щотижневий сигнал про стан через Мережу глибокого космосу (Deep Space Network).
Як зазначила Боуман, із відновленням активної роботи New Horizons команда почне передавати дані про стан і безпеку космічного апарата, а потім — дані від трьох наукових приладів. Приблизно через три тижні бортовий ультрафіолетовий спектрограф Alice досліджуватиме розподіл водневого газу в зовнішній геліосфері, тоді як прилади Solar Wind at Pluto, Pluto Energetic Particle Spectrometer Science Investigation та Venetia Burney Student Dust Counter продовжуватимуть вимірювання, а наземна команда проводитиме серію перевірок стану космічного апарата та приладів.
Команда також завершує оновлення програмного забезпечення наземної системи, що полегшить забезпечення роботи космічного апарата. Випробування вже тривають і, як очікується, триватимуть протягом усього року.
Унікальність місії
New Horizons працює на основі оновленої логіки автономного управління, розробленої для роботи на більшій відстані від Сонця та з урахуванням очікуваного зниження потужності й природного збільшення часу проходження радіосигналу.
Дослідження цього віддаленого регіону Сонячної системи космічним апаратом NASA є черговим етапом подорожі, яка розпочалася в січні 2006 року з найшвидшого за всю історію запуску; прольоту повз Юпітер у лютому 2007 року, під час якого було зроблено дивовижні знімки газового гіганта та його супутників; перше дослідження системи Плутона в липні 2015 року; перше дослідження об’єкта поясу Койпера — Аррокота — у січні 2019 року, а також унікальні дослідження зовнішньої геліосфери Сонця та десятків об’єктів поясу Койпера, що проводилися відтоді.
