Американські військові закуплять у каліфорнійського стартапу EraDrive модулі автономності для своїх супутників. Кожен такий пристрій має визначати положення апарата за знімками власної камери, без GPS і без постійних команд із Землі. Це важливо там, де навігаційний сигнал заглушують або він недоступний. Технологію вже випробували на орбіті в експериментальній місії NASA.
Пряма закупівля
Контракт на 13 млн доларів компанія отримала за програмою прискореної закупівлі та впровадження інноваційних технологій (APFIT), як повідомило видання Payload. На відміну від грантів на дослідження, ці гроші йдуть на купівлю готового обладнання. Скільки модулів отримають Космічні сили США і коли, не розкривають.
Лоренс Робертсон, керівник космічних експериментів Повітряних сил США, пояснив, що невеликій компанії зазвичай потрібні роки, щоб її технологія потрапила в державну угоду. EraDrive відібрали й уклали з нею контракт протягом одного фінансового року.
Навігація без GPS
Зазвичай супутник визначає своє положення за сигналами GPS, а складні маневри виконує за списком команд, який завантажують із Землі під час сеансу зв’язку. Обидва канали вразливі. Навігаційний сигнал можна заглушити, а над орбітами самих супутників GPS приймати його значно важче. Сеанси ж зв’язку короткі, й передати за них можна обмежений обсяг даних.
За даними EraDrive, модуль Era-Node поєднує камеру з розширеним динамічним діапазоном, обчислювальний блок і канал зв’язку з іншими супутниками. Бортова програма обробляє знімки й ухвалює частину рішень без участі Землі.
Камера фотографує сусідні об’єкти, а програма за їхнім розташуванням на знімку обчислює напрямки на них. На основі серії таких вимірювань можна обчислити як орбіту самого супутника, так і орбіти всіх об’єктів, що потрапили в кадр.
Перевірка на орбіті
Програмне забезпечення компанії Era-Core протягом двох років пройшло щонайменше сім експериментів на чотирьох мініатюрних супутниках місії Starling, яку NASA запустила в липні 2023 року. Кожен із цих кубсатів має розмір приблизно з коробку для взуття. Програма розпізнавала й відстежувала рухомі об’єкти й сама давала іншим супутникам команду розвернутися, щоб утримати ціль у полі зору. А от повністю зібраний модуль Era-Node у космосі ще не літав, хоча майже всі його компоненти вже мають льотний досвід.
Навігаційний експеримент StarFOX на цих кубсатах розробила Стенфордська лабораторія космічного зближення, з якої згодом виросла EraDrive. Для зйомки сусідніх апаратів використовували штатні зоряні датчики, тобто камери, що орієнтують супутник за зорями, тож додаткове обладнання не знадобилося. Як ідеться у звіті NASA, у найкращому разі відносне положення супутників визначали з точністю до 0,2 % відстані між ними. Це близько двох метрів на кожен кілометр.
Рамки замість команд
Відмінність від конкурентів генеральний директор EraDrive Сумант Шарма бачить у підході до керування. Оператор задає не перелік команд, а межі дозволеного, і всередині них бортова програма діє самостійно.
Компанію заснували у 2025 році Сумант Шарма, Джастін Крюгер і професор Стенфордського університету Сімоне Д’Аміко. Генеральний директор до того працював у Wisk, дочірній структурі Boeing, де створював системи виявлення й уникнення зіткнень для безпілотних літаків.
Надалі EraDrive хоче об’єднати свої модулі на орбіті в мережу датчиків. Дані з неї мають допомагати уникати зіткнень навіть тим операторам, чиї супутники обладнання компанії не мають.
