Космічні іммігранти: в зовнішній частині Сонячної системи може ховатися мільйон міжзоряних об’єктів

Близько мільйона «макроскопічних» об’єктів, що походять із найближчої до нас зоряної системи Альфа Центавра, вже можуть перебувати в хмарі Оорта. Про це свідчать результати нового дослідження.

Міжзоряний об’єкт Оумуамуа в уявленні художника.  Джерело: European Southern Observatory / M. Kornmesser

Досі вчені виявили тільки два підтверджених міжзоряних об’єкти в Сонячній системі: незвично видовжений об’єкт Оумуамуа, щодо природи якого досі точаться суперечки, а також комета Борисова. Обидва небесні тіла вже давно зникли з поля зору земних телескопів. Але аналіз швидкості та траєкторії дозволили довести їхнє міжзоряне походження.

Однак учені давно підозрюють, що насправді через Сонячну систему щороку пролітають безліч інших непомічених міжзоряних об’єктів. Ще більша кількість, ймовірно, були захоплені гравітацією Сонця й увійшли до складу її постійного «населення». На це вказують дані кількох місій, зокрема Cassini, що вже припинила роботу, яким вдавалося виявляти крихітні частинки міжзоряного пилу.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

У новому дослідженні, опублікованому на сервері препринтів arXiv, вчені змоделювали, скільки міжзоряного матеріалу було викинуто з найближчої до нас зоряної системи Альфа Центавра за останні 100 мільйонів років. Ґрунтуючись на цих цифрах, вони розрахували, що нині в межах нашої Сонячної системи має перебувати близько мільйона «макроскопічних» об’єктів з Альфи Центавра. Йдеться про тіла, чиї розміри перевищують 100 метрів.

Альфа Центавра в уявленні художника. Джерело: ESO/L. Calçada/N. Risinger

На відміну від Оумуамуа і комети Борисова, ці міжзоряні «іммігранти» були назавжди захоплені сонячною гравітацією. Більшість із них, найімовірніше, зараз перебувають у хмарі Оорта — гігантському резервуарі комет і астероїдів на краю Сонячної системи. У результаті їх практично неможливо виявити.

Що стосується дрібніших об’єктів, то вчені розрахували, що теоретично подорож між системами можуть здійснювати будь-які частинки розміром понад 100 мікрометрів. Близько 10 таких частинок, ймовірно, згорають в атмосфері Землі у вигляді метеорів щороку. Наразі Альфа Центавра рухається до нас і досягне своєї найближчої до Сонця точки приблизно через 28 тисяч років. Коли це станеться, кількість об’єктів, що входять до Сонячної системи, на деякий час зросте в геометричній прогресії, оскільки відстань між двома системами значно скоротиться.

Що стосується Сонячної системи, то швидкість викиду матеріалу з неї, ймовірно, дуже схожа з Альфою Центавра. Це означає, що сусідні зоряні системи, ймовірно, захоплюють порівнянне число об’єктів, що походять з наших космічних околиць.

За матеріалами Livescience.com

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник з ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних цяток
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу