Всесвіт наповнений незліченною кількістю зір. Щосекунди народжується понад 3 тисячі нових зір, коли хмари пилу й газу зазнають гравітаційного колапсу. Згодом пил і газ, що залишилися, осідають у вихровий диск, який живить зростання зорі й зрештою акреціюється, утворюючи планети — інакше відомий як протопланетний диск. Хоча ця модель, відома як Туманна гіпотеза, є найпоширенішою теорією, точні процеси, які призводять до виникнення зір і планетних систем, ще не до кінця зрозумілі. Пролити світло на ці процеси — одна з багатьох цілей космічного телескопа James Webb (JWST).
Міжнародна команда астрономів використала інфрачервону оптику James Webb для дослідження протопланетних дисків навколо молодих зір. Спостереження підтвердили гіпотезу про те, що магнітні вітри можуть бути важливим механізмом, який сприяє формуванню зір, дозволяючи газу втрачати кутовий момент і потрапляти на зорю.
Дослідження очолила Іларія Паскуччі з Університету Аризони, і його результати були опубліковані в журналі Nature Astronomy. Вчені вивчали чотири протопланетні системи та змогли простежити рух газу в дисках, виявивши складну тривимірну структуру вітрів, що виходять із протопланетного диска. Було помічено, що ці вітри мають шарувату структуру з центральним струменем, вкладеним у конусоподібну оболонку. Це дозволило астрономам зробити висновок, що магнітні вітри можуть відігравати ключову роль у перенесенні газу до зорі.
Окрім магнітних вітрів, дослідники також звернули увагу на інші типи вітрів, як-от X-вітер та теплові вітри, що виникають під впливом зоряного світла. Спостереження за допомогою James Webb допомогли відрізнити ці типи вітрів і виявити їхню взаємодію з протопланетним диском. Було встановлено, що магнітні вітри охоплюють ширші регіони, порівняно з X-вітрами, і простягаються значно далі від зорі.
Раніше астрономи вже мали докази існування таких вітрів, проте лише новітні технології JWST дозволили детально їх дослідити. В майбутньому команда планує розширити дослідження на більшу кількість протопланетних дисків, щоб зрозуміти, наскільки ці структури поширені, та як вони еволюціонують разом із формуванням зір і планет.
Паскуччі зазначила, що отримані результати є важливим кроком у вирішенні питання, як зорі акретують матерію, і планує продовжувати дослідження за допомогою телескопа James Webb для детальнішого аналізу.
Раніше ми повідомляли про те, як астроном випадково відкрив найбільший протопланетний диск.
За матеріалами universetoday.com
