Hubble допоміг скласти карту гало Туманності Андромеди

Завдяки встановленому на орбітальному телескопі Hubble спектрографу COS астрономи зуміли скласти карту гало спіральної галактики M31, більш відомої як Туманність Андромеди. Результати здивували дослідників. Виявилося, що її гало значно більше і має складнішу структуру, ніж вважалося раніше.

Складена Hubble карта Чумацького Шляху. Джерело: NASA, ESA, and E. Wheatley (STScI)

Термін «гало» в астрономії позначає сферичну оболонку, що оточує галактики. Вона складається з газу, деякої кількості зір, кулястих скупчень, а також невидимої темної матерії, присутність якої можна виявити за її гравітаційним впливом на видиму речовину.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Вивчення гало ускладнюється тим, що газ, який його складає, вкрай розріджений і його складно зареєструвати. Тому астрономи використовували 43 фонові квазари — дуже далекі активні галактики, що знаходяться на відстанях у сотні мільйонів і мільярди світлових років. Під час проходження через гало Туманності Андромеди частина їхнього випромінювання поглинається газом. Проаналізувавши характер цього поглинання, уточнений за даними обсерваторії Hubble, астрономи зуміли визначити склад, розмір і структуру зовнішньої оболонки найбільшої спіральної галактики Місцевої групи.

Видимий розмір гало галактики Андромеда на земному небі, якби його можна було спостерігати неозброєним оком. Джерело: NASA, ESA, J. DePasquale and E. Wheatley (STScI), and Z. Levay

Результати дослідження говорять про те, що гало Туманності Андромеди простягнулося на 1,3 млн світлових років у напрямку до Чумацького Шляху. Це становить приблизно половину відстані між двома галактиками. У деяких же напрямках його протяжність і зовсім досягає 2 млн світлових років. Це означає, що гало Андромеди вже мало почати зіткнення з газовою оболонкою нашої Галактики.

Аналіз наявних даних також показав, що гало Туманності Андромеди має шарувату структуру. Воно складається з двох основних оболонок, «вкладених» одна в одну. Внутрішня простягається приблизно на півмільйона світлових років і відрізняється складнішою будовою. Зовнішня оболонка — більш гаряча та «гладка». На думку вчених, ця різниця, ймовірно, пояснюється результатом впливу наднових, що спалахують у галактиці й чинять сильний вплив на внутрішню частину гало.

За матеріалами https://www.nasa.gov

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних цяток
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу