Грибоподібна хмара в небі над Дніпром: це не те, про що ви подумали

2 вересня в небі над Дніпром було помічено хмару, що мала страхітливий вигляд і за формою нагадувала ядерний гриб, про що повідомили багато українських телеграм-каналів. На щастя, це явище має виключно природне походження і пов’язане з погодними умовами.

Хмара-ковадло, що нагадує гриб, у небі над Дніпром.

З наукової точки зору подібна хмара називається Cumulonimbus incus, що перекладається як хмара-ковадло. Вона утворюється в тих випадках, коли велика маса теплого повітря підіймається на значну висоту і досягає тропопаузи — межі між тропосферою і стратосферою. У помірних широтах вона розташована на висоті 10–12 км.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Дійшовши до тропопаузи, хмара припиняє зростання і через сильні вітри на цій висоті починає розпливатися, утворюючи форму, що нагадує ковадло або гігантський гриб, схожий на наслідки ядерного випробування.

Хмара-ковадло, що нагадує гриб, у небі над Дніпром.

Хоча хмара-ковадло й не має ніякого відношення до ядерного вибуху, вона може бути джерелом потенційно небезпечних погодних явищ. Оскільки щільність теплого повітря менша за холодне, в ковадлі формуються низхідні потоки холоднішого повітря. Коли вони досягають землі, то можуть ставати причиною виникнення таких метеорологічних явищ, як гроза, град і шквал.

Хмара-ковадло, що нагадує гриб, у небі над Дніпром.

Нагадаємо, що минулого року аналогічну хмару-гриб бачили над Запоріжжям.

Новини інших медіа
Мисливцем за чорними дірами Галактики може стати кожен
Фахівці з космічних компаній отримали контракт Пентагону на ракети-перехоплювачі
Українців запрошують до участі у міжнародному хакатоні від NASA
Нобелівську премію з хімії присудили за гомохіральність
Науковці дослідили унікальний залишок наднової 1181 року
Життя після смерті: біля згаслої зорі народилася екзопланета
Слід космічної інфляції після Великого вибуху шукають точніше завдяки квазарам
Європейська ракета MAPHEUS®-17 здійснила суборбітальний політ зі шведського космодрому
Астрономи нарешті розгадали трикутний сигнал у даних Паломарської обсерваторії
Нобелівську премію з фізики присудили за відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження