Гамма-промені допомогли метеоритам занести життя на Землю

Метеорити на початку існування Сонячної системи могли занести на Землю амінокислоти, які є «цеглинками життя». Нове дослідження показало, що синтез цих речовин міг відбуватися під дією гамма-випромінювання, яке утворювалося внаслідок радіоактивного розпаду.

Амінокислоти на метеоритах могли утворитися через гамма-промені
Метеорити могли занести амінокислоти на Землю. Джерело: NASA’s Goddard Space Flight Center Conceptual Image Lab

Амінокислоти у метеоритах

Вчені з Національного університету Йокогами на чолі з Йоко Кебукавою зробили цікаве припущення щодо того, звідки на Землі могла взятися органіка, яка запустила процес біологічної еволюції. Відомо, що метеорити утворилися з первинного матеріалу Сонячної системи, тобто могли містити компоненти життя ще до того, як умови для його існування виникли на Землі.

Особливо в цьому плані вчені звертають увагу на клас метеоритів, відомих як вуглисті хондрити. Вони містять не тільки велику кількість карбону, але й воду. Крім того, у їхньому складі можна знайти готові амінокислоти. Отже, вони цілком могли бути їхнім джерелом на стародавній Землі.

Раніше можливість синтезу органічних речовин на метеоритах вже неодноразово доводилася. Зокрема та ж сама команда Кебукави у попередньому дослідженні показала, що з аміаку та формальдегіду достатньо легко можна отримати амінокислоти.

Гамма-промені як джерело енергії

Проблема лише в тому, що для синтезу амінокислот таким шляхом потрібно тепло та рідка вода. Тож у новому дослідженні вчені вирішили перевірити, чи могли бути джерелом енергії гамма-промені.

Їхнім джерелом може бути радіоактивний розпад. А у метеоритах можна знайти нестабільний ізотоп алюміній-26. Теоретично саме він може дати достатньо тепла, щоб розтопити кригу та створити умови для синтезу амінокислот.

Для цього вчені розчинили формальдегід та аміак у воді й піддали їх випромінюванню від радіоактивного ізотопу. Виявилося, що при цьому утворилася низка амінокислот, таких як аланін, гліцин, альфа-аміномасляна кислота та глутамінова кислота, а також бета-амінокислоти, такі як бета-аланін і бета-аміноізомасляна кислота; і збільшення інтенсивності випромінювання позитивно впливає на їхній синтез.

Далі вчені дослідили метеорит Мерчісон, який впав у Австралії в 1969 році. Вони підрахували, що гамма-промені, які утворюються внаслідок розпаду його радіоактивних складових, могли б утворити знайдену в ньому кількість амінокислот за проміжок часу від 1000 до 100 тис. років. Це свідчить на користь теорії, що метеорити могли значно вплинути на зародження життя на Землі.

За матеріалами www.space.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Американські сенатори вивчають фінансову ситуацію з космічним телескопом Chandra
Китайські астронавти повернулися на Землю після 6 місяців перебування в космосі
Смерть NEOWISE: телескоп NASA упав в Індійський океан
Зерна життя: вчені розкрили таємницю походження давнього зоряного пилу
Космічне світлове шоу: Hubble зазнімкував галактику з надновою
Селфі супутника виявило пошкодження, спричинене загадковим зіткненням
Жодного сліду: Hubble і James Webb не знайшли екзопланет біля Веги
Надпотужний джет чорної діри Центавра А досягає 94% від швидкості світла
Відновлення озонового шару Землі в 2024 році досягло річного максимуму
Супутник побачив результат цунамі в Гренландії