Космічна агенція NASA опублікувала унікальний знімок зворотного боку Місяця з рукописними нотатками, зробленими безпосередньо екіпажем місії Artemis II під час їхнього історичного прольоту. На фотографії кольоровими маркерами позначені місця, де астронавти помітили світлові спалахи від падіння метеороїдів.
Унікальний кадр містить записи трьох членів екіпажу: астронавтів NASA Ріда Вайзмана (використовував синій колір) і Віктора «Айка» Гловера (зелений колір), а також представника Канадської космічної агенції (CSA) Джеремі Гансена (червоний колір).
Завдання спостерігати за можливими спалахами було частиною наукової програми місії, проте зафіксований результат здивував навіть науковців. Перебуваючи на борту космічного корабля Orion на відстані 74 тис. км від Місяця, астронавти помітили п’ять надзвичайно слабких точкових спалахів світла. Після виключення інших причин — таких як вплив космічних променів або відблиски від самого корабля — науковці офіційно підтвердили автентичність спостережень.
Фізика мікрократерів
Хоча подібні спалахи бачили ще екіпажі програм Apollo, команда Artemis II, ймовірно, зафіксувала найтьмяніші з усіх, які коли-небудь вдавалося помітити неозброєним оком.
Розрахунки показують, що розмір уламків, які впали на Місяць, не перевищував кількох сантиметрів. За відсутності атмосфери, яка могла б спалити або сповільнити космічні тіла, вони врізалися в місячний ґрунт на швидкості в тисячі кілометрів на годину. Кінетична енергія удару миттєво перетворювалася на короткий світловий імпульс.
Виявити такі слабкі спалахи вдалося завдяки рідкісному збігу обставин: коли Orion проходив над зворотним боком Місяця, супутник повністю затулив Сонце, створивши майже на годину ідеальну темряву.
Безпека майбутніх місячних баз
Зібрані екіпажем дані мають важливе практичне значення для освоєння супутника. Прямі спостереження за частотою та інтенсивністю падіння дрібних метеороїдів допомагають науковцям точніше оцінити загрози для майбутньої тривалої інфраструктури, житлових модулів і самих астронавтів на поверхні.
У NASA підкреслюють, що вміння екіпажу швидко оцінювати ситуацію, сприймати динамічні зміни кольору й світла та вести оперативні наукові дискусії доповнюють десятиліття автоматичних і роботизованих досліджень. Повний масив даних, отриманий під час квітневої місії, вже доступний для міжнародного наукового співтовариства.
Раніше ми повідомляли про те, як астроном любитель зафіксував удар метеорита по Місяцю.
За матеріалами petapixel.com
