Вчені виявили екзопланету з характеристиками, схожими на Юпітер. Це сталося під час перевірки и старих даних, зібраних космічним телескопом NASA Kepler. Цікаво, що старий телескоп зробив спостереження за допомогою гравітаційного мікролінзування — вперше для космічної обсерваторії.
Дослідження, доступне на arXiv, описує екзопланету K2-2016-BLG-0005Lb. Вона має таку ж масу, як Юпітер. Навіть обертається на такій відстані від своєї материнської зорі, як наш найбільший газовий гігант. Дані, зібрані Kepler 2016 року, стали ключем до виявлення близнюка Юпітера.
Вчені кажуть, що K2-2016-BLG-0005Lb — це перша екзопланета з мікролінзуванням, виявлена за космічними даними. Справді, Kepler вдалося виявити понад 2700 підтверджених екзопланет за свою визначну дев’ятирічну кар’єру (місія завершилася 2018 року). Але це перший випадок в історії науки, коли телескопу вдалося виявити позасонячну планету через подію мікролінзування. Kepler, який покладався на транзитний метод виявлення екзопланет, насправді не був створений для таких спостережень.
Що таке гравітаційне мікролінзування?
Передбачене Альбертом Ейнштейном гравітаційне мікролінзування — це свого роду космічне збільшувальне скло, яке дозволяє астрономам бачити зображення далеких небесних об’єктів. Інакше вони були б приховані об’єктами переднього плану, такими як зорі. Тяжкі предмети змушують світло переломлюватися на величезних відстанях. Це дозволяє астрономам бачити світло від зорі на задньому плані з нашої точки зору, коли світло згинається навколо об’єкта на передньому плані.
«Планети посилюють зоряне світло лише тоді, коли вони майже ідеально вирівняні із зорею на їхньому фоні. Приблизно лише в однієї зі 100 млн зір у нашій галактиці світло помітно спотворене гравітаційним полем планет. І коли спотворення трапляються, цей процес дуже короткий та триває від кількох годин до кількох діб», — пояснює Імонн Керінс, співавтор дослідження команди телескопа Kepler.
Виявлення екзопланети
Астрономи переглядали дані Kepler за 2016 рік, зокрема 9-ї кампанії місії Kepler K2. Новий алгоритм пошуку помітив п’ять можливих сигналів мікролінзування набору даних. Один із них, виявлений біля галактичної опуклості, справді виявився «чіткою» подією мікролінзування.
П’ять наземних обсерваторій одночасно сканували те саме місце в космосі. Серед них Експеримент з оптичного гравітаційного лінзування OGLE-IV, телескопи CFHT, MOA-2, Корейська мережа мікролінзових телескопів (KMTNet) та Інфрачервоний телескоп Сполученого Королівства (UKIRT). Дані цих обсерваторій використовувалися для підтвердження даних Kepler та подальших визначень характеристик юпітероподібної планети.
K2-2016-BLG-0005Lb розташована за 17 тис. світлових років від Землі. У нього практично така ж маса, як у Юпітера, і така сама орбіта з точки зору відстані до зорі-господаря. Ця планета є «однією з найближчих родичок Юпітера».
Наступник Kepler
«Кеплера» більше немає. Але його наступник — космічний телескоп NASA Nancy Grace Roman Space Telescope, який планується запустити наприкінці цього десятиліття, — будується спеціально для пошуку планет із використанням мікролінзування. Вчені сподіваються, що новий телескоп розкриє планетарну архітектуру інших зоряних систем і розмаїтість потенційно заселених світів у Чумацькому Шляху.
Нагадаємо, що раніше ми публікували 12 цікавих фактів про Юпітер.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
