Від відкриття планет до спостереження за кометами — жінки також виконували важливу роль у дослідженні Всесвіту. Список жінок-вчених, які зробили внесок у наше розуміння космосу, дуже великий, тому на честь Міжнародного жіночого дня 8 березня ми обрали десять найвпливовіших жінок, котрі назавжди змінили наші уявлення про астрономію.
Керолайн Гершель (1750—1848)
Фрідріх Вільям Гершель, відомий як видатний астроном, який першим помітив супутники Сатурна та Урана, уперше вжив термін «астероїд», а також відкрив інфрачервоне випромінювання. У нього була рідна сестра Кароліна Гершель, теж вчена-астроном, якій приписують відкриття комети. Також вона перша, хто отримав почесне членство у престижному Королівському товаристві Великої Британії.
Гершель допомагала полірувати дзеркала для телескопа та виконувала інші допоміжні роботи для свого брата. Вона допомогла йому також зі складанням 20-річного огляду нічного неба, включаючи 2500 нових туманностей і зоряних скупчень, які зрештою були зібрані в «Новий загальний каталог». Кароліна Гершель спостерігала за небом і самостійно, використовуючи невеликий ньютонівський телескоп. Серед її відкриттів: розсіяне скупчення NGC 2360, туманність-супутник Галактики Андромеди NGC 205 і вищезгадана комета.
Марія Мітчелл (1818—1889)
Марію Мітчелл називають першою професійною жінкою-астрономом у Сполучених Штатах. У науці вона запам’яталася відкриттям комети за допомогою телескопа в 1847 році. За це досягнення вона отримала золоту медаль від короля Данії.
Мітчелл захоплювалась астрономією з дитинства. До 12 років вона допомогла своєму батькові обчислити точне положення їхнього будинку за допомогою сонячного затемнення. З 1836 по 1856 рік працювала бібліотекаркою у Нантакет-Атенеумі, а згодом звільнилась із цієї посади, щоб зосередитися на подорожах і астрономії. До 1865 року вона була професоркою астрономії в коледжі Вассар. Стала першою жінкою-членом Американської академії мистецтв і наук та заснувала Асоціацію сприяння розвитку жінок.
Енні Джамп Кеннон (1863—1941)
Енні Джамп Кеннон відома своїм підходом до класифікації та дослідження зір. Саме вона відповідальна за знамениту класифікацію O, B, A, F, G, K або M для зоряних об’єктів. Кеннон почала свою кар’єру як одна з кількох десятків жінок-математиків, найнятих Едвардом Чарльзом Пікерінгом, директором обсерваторії Гарвардського коледжу. Кеннон та її колеги проводили час, досліджуючи фотопластинки зір, класифікуючи їх, але ця робота вважалась занадто виснажливою для людей того часу. За всю свою кар’єру Кеннон класифікувала понад 350 тисяч світил і доповнила роботу інших вчених у розумінні зоряних спектрів. Серед інших кар’єрних внесків: створення Гарвардського каталогу змінних зір та статус співробітника Гарварду в 1938 році.
Генрієтта Свон Лівітт (1868—1921)
Генрієтта Свон Лівітт найбільше запам’яталася тим, що виявила взаємозв’язок між періодом та світністю у змінних цефеїдах. Цефеїди наразі використовуються як стандартні маркери відстані в астрономії, що дозволяє вченим точно оцінювати відстані до галактик та інших віддалених об’єктів.
На жаль, за життя Лівітт не отримала значне визнання, адже більша частина слави дісталася Гарлоу Шеплі, який використовував роботу Лівітт для визначення відстаней у Чумацькому Шляху. Однак після її смерті інші астрономи визнали її роботу. Наприклад, американський астроном Едвін Габбл використав інформацію Левітт, яка допомогла йому обчислити відстань до Галактики Андромеди, яка є найближчою до Чумацького Шляху.
Сесілія Пейн-Гапошкіна (1900—1979)
Попри те, що за життя Сесілія Пейн-Гапошкіна була не дуже визнана, вона зробила чималий внесок в астрономію. Стала першою жінкою, яка отримала ступінь доктора філософії з астрономії в Редкліффському коледжі Гарварду. Її дисертація була зосереджена на тому, як лінії у спектрах зір пов’язані з фізичними умовами на цих об’єктах, що є фундаментальною роботою, яка все ще лежить в основі нашого сьогоднішнього дослідження Всесвіту.
Сесілія першою припустила, що водень є основним компонентом більшості зір. Працюючи всупереч науковому консенсусу того часу, Пейн-Гапошкіна применшила своє відкриття, щоб опублікувати роботу. Однак її гіпотеза згодом була підтверджена разом з її пізнішим припущенням того, що гелій також є основним компонентом зір. За свої видатні відкриття в астрономії вона зрештою отримала ступінь професора в Гарварді в 1956 році, ставши першою жінкою з таким званням у відомому університеті.
Маргарет Бербідж (1919—2020)
Маргарет Бербідж досліджувала природу світил і розробляла прилади на знаменитому космічному телескопі Hubble. Вона найбільш відома своєю роботою про реакції всередині зір, а також тим, як з часом вони створюють важчі елементи та поширюють їх через Всесвіт.
Бербрідж працювала над іншими фундаментальними розділами астрономії, такими, як маси та обертання спіральних галактик на кшталт Чумацького Шляху, а також червоні зміщення квазарів. Вона стала першою жінкою-президентом комісії з галактик Міжнародного астрономічного союзу, директоркою Королівської Гринвіцької обсерваторії в Лондоні та президенткою Американського астрономічного товариства.
Ненсі Ґрейс Роман (1925—2018)
Ненсі Ґрейс Роман найбільше запам’яталася як перша керівниця відділу астрономії в Управлінні космічної науки у штаб-квартирі NASA та перша жінка, яка займала керівну посаду в космічній агенції. Серед керованих нею проєктів — всесвітньо відомий космічний телескоп Hubble, за що її прозвали «матір’ю Габбла». На її честь названий космічний телескоп The Nancy Grace Roman Space Telescope, який буде запущений у середині 2020-х та вивчатиме темну енергію.
Вера Рубін (1928—2016)
Основний внесок Вери Рубін в астрономію полягав у тому, що галактики здебільшого складаються з темної матерії — речовини, яку ми не можемо безпосередньо відчути за допомогою сучасних інструментів. Рубін дійшла такого висновку після вивчення спектрів зір у Галактиці Андромеди, щоб визначити їхні індивідуальні швидкості, використовуючи обсерваторію Кітт-Пік у горах південної Аризони. Ба більше, Рубін довела, що 80% нашого Всесвіту складається з темної матерії та темної енергії, та лише 20% займає звична нам баріонна матерія. У січні 2020 року Великий синоптичний оглядовий телескоп (LSST) був перейменований на честь Вери Рубін.
Керолін Шумейкер (1929—2021)
Керолін Шумейкер є рекордсменкою за кількістю відкритих комет окремою людиною, принаймні 32 на її рахунку, а також близько 800 астероїдів. Читачам вона більше відома як співвідкривачка комети Шумейкерів — Леві 9.
Велика частина роботи Шумейкер з пошуку комет відбувалася, коли комети ще знімкували на фотопластинки. Для пришвидшення пошуків вона використовувала стереоскоп, щоб вручну гортати пластини вперед і назад та віднайти ледь помітні зміни. На своєму піку швидкість її відкриттів становила приблизно одну комету на 100 годин пошуку.
Гайді Гаммель (1960 — по нині)
Гайді Гаммель — американська астрономка, яка спеціалізується на вивченні Нептуна та Урана, старша наукова співробітниця та координаторка досліджень Інституту космічних наук у Боулдері (Колорадо). В 1989-му працювала у програмах зондів Voyager 1 і Voyager 2. Гаммель була учасницею команди, відповідальної за відправлення в космос космічного апарата Galileo. Її робота як планетарної астрономки охоплює численні місії, зокрема спостереження за допомогою телескопів Gemini, Hubble, Spitzer і Keck. Гайді Гаммель є міждисциплінарною науковицею у роботі з космічним телескопом James Webb — головною місією NASA, яка досліджує все: від екзопланет до об’єктів раннього Всесвіту.
Раніше ми повідомляли про те, що говорять українські науковиці.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
