Два роки тому минули ті щасливі часи, коли астроном-любитель міг сісти в машину, покласти в багажник телескоп, виїхати за місто й цілу ніч насолоджуватися скарбами нічного неба. Тепер у наше життя міцно увійшло поняття «комендантська година», а до небесних явищ додалися вибухи ракет і трасери зенітних кулеметів. Але навіть у таких умовах кияни мають можливість займатись астрономією на любительському рівні — щоправда, не кожної ночі.
Сучасні вимоги до місця астрономічних спостережень міст таку важливу складову, як безпека — саме тому більшість локацій на північ від Києва, де ще не завершене розмінування після бойових дій, доводиться виключити з розгляду. Втім, вони краще підходять для знайомства з північною частиною неба, де ніколи не з’являються планети, а комети й астероїди «залітають» туди дуже рідко. Також заради безпечності астрономам доводиться «жертвувати» темрявою та спостерігати десь недалеко від міста, в умовах помірної штучної засвітки. Які ж місця найкраще для цього підходять?
Голосіївський ліс і ГАО
80 років тому в Голосіївському лісі, що був тоді передмістям Києва, почалося будівництво Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Академії наук УРСР. Місце обрали за критеріями низького рівня штучної засвітки, а також досить великої висоти над рівнем моря (186 м) і долиною Дніпра, що дозволяло зменшити вплив вологості з дніпровської заплави. Відкриття обсерваторії відбулося 1949 року. Відтоді на ній здійснюється активна наукова та просвітницька діяльність, створений Музей історії ГАО, видається український «Астрономічний календар». Головний інструмент обсерваторії — 700-міліметровий рефлектор АЗТ-2.
На самій обсерваторії час від часу проводяться екскурсії з оглядом зоряного неба на спеціально призначеному для цього телескопі-рефракторі (про них можна дізнатися на сайті й за необхідності зареєструватися), але й територія поблизу Голосіївського лісу цілком підходить для того, щоб у вечірній час і в гарну погоду виїхати туди з власними інструментами. На жаль, міське засвітлення там все-таки досить сильне. Так чи інакше, наразі це найкраща астрономічна локація поблизу Києва.
Вулиця Обсерваторна
Історично першою астрономічною установою Києва стала обсерваторія Київського університету, відкрита 1845 року. На честь неї навіть була названа вулиця Обсерваторна. Тепер вона опинилася фактично в центрі міста з усіма наслідками у вигляді безнадійно засвіченого неба. Втім, деякі спостереження на ній все-таки здійснюються. До початку пандемії COVID-19 там також проводилися екскурсії за попереднім записом; зараз підіймається питання про їхнє відновлення.
Щочетверга ввечері (в зимовий період — о 18:00, влітку — пізніше) на обсерваторії збираються члени Київського клубу любителів астрономії «Астрополіс». За умови чистого неба вони проводять спостереження доступних небесних об’єктів за допомогою 18-сантиметрового рефлектора. Щоб до них долучитися, потрібно сконтактувати з кимось із членів клубу. Зробити це можна, наприклад, через сайт https://www.astroclub.kiev.ua/
Парк Слави
Під час рідкісних небесних явищ, найчастіше пов’язаних із Місяцем (місячні затемнення, окультації яскравих зір і планет), іноді організуються спостереження на київських пагорбах в околицях площі Слави. Зараз вони не бувають занадто велелюдними; аби на них потрапити, потрібно слідкувати за календарем астрономічних подій, і бажано бути підписаним у соціальних мережах на якусь тематичну спільноту — наприклад, уже згаданий «Астрополіс». Більшість учасників таких спостережень беруть із собою власні інструменти. Зазвичай заходи плануються таким чином, щоб до місця проведення можна було дістатися міським транспортом, а потім так само звідти поїхати до початку комендантської години.
* * *
До 2016 року астрономічні спостереження для всіх охочих проводилися на базі Київського планетарію, але пізніше вони припинилися зі зрозумілих причин — міське засвітлення зробило неможливим побачити там хоч би щось, крім Місяця та яскравих планет, а висотна забудова в околицях затулила більшу частину неба. Трохи інші проблеми виникають під час астрономічних зборів на дніпровських островах, набережних і лівобережжі Дніпра. Ці місцевості розташовані досить низько й сильно «відчувають» вплив річкової вологи: вечорами там нерідко виникають небажані тумани, а в холодну пору року телескопи буквально заливає росою, що аж ніяк не полегшує користування ними. Хоч і в таких умовах астроентузіасти примудряються організувати спільні заходи — з дотриманням усіх вимушених обмежень, накладених воєнним станом.
Раніше ми писали про основні астрономічні події 2024 року.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
