Найближчими днями на нас чекає максимум знаменитого метеорного потоку Персеїди. Редакція Universe Space Tech розповідає, де та як найкраще спостерігати це небесне шоу.
Скільки метеорів за годину можна побачити
Персеїди виникають, коли у своєму русі навколо Сонця Земля перетинає шлейф уламків, розсіяних уздовж орбіти комети 09P/Свіфта — Туттля. Здебільшого він складається з пилових частинок, що за розмірами не перевищують піщинку. Коли вони входять у земну атмосферу, то утворюють вогняні сліди, звані метеорами. Для наземного спостерігача це має такий вигляд, немов падаючі зорі вилітають з однієї точки на небесній сфері (вона називається радіантом).
У міру того як Земля наближається до області з максимальною концентрацією частинок, кількість метеорів збільшується. Максимум Персеїд у 2024 році спостерігається в ніч із 12 на 13 серпня.
Коли 1992 року комета 09P/Свіфта – Туттля пройшла перигелій своєї орбіти, вона «збагатила» Персеїди свіжими частинками. У 1993 році ZHR (зенітне погодинне число) потоку за різними даними становило від 300 до 500 зір, що падають. Цей показник визначає, скільки метеорів на годину зміг би побачити спостерігач на «ідеальному небі», якби радіант перебував у зеніті. Звичайно, реальна кількість метеорів, яку можна побачити, менша.
Відтоді активність Персеїд помітно знизилася. Проте минулого року ZHR потоку становив 68. Це цілком непоганий показник, який, як і раніше, робить його одним із найпотужніших метеорних потоків на земному небі.
Де спостерігати Персеїди
Цікаво, що попри назву, у момент початку активності Персеїд радіант потоку перебуває зовсім не в сузір’ї Персея, а в Кассіопеї. Потім він поступово дрейфує і до кінця активності переміщається в сузір’я Жирафа.
Проте під час максимуму радіант перебуває саме в сузір’ї Персея. Його найпростіше відшукати, якщо знайти сузір’я Кассіопея (його легко впізнати за знаменитим астеризмом у формі літери «W»). Сузір’я Персея розташовуватиметься прямо під ним. Щоб знайти радіант, також можна скористатися якимось із мобільних застосунків, що показують малюнки сузір’їв — наприклад Stellarium, Sky Map, SkySafari. З їхньою допомогою навіть новачкові буде досить легко зорієнтуватися в тому, де саме розташований радіант Персеїд.
Практичні поради щодо спостереження
Треба розуміти, що успіх спостереження Персеїд залежить від вашого місця розташування. Що далі ви від міста і що темніше небо — то більше зір, що падають, ви помітите. Якщо за містом спостерігач може розраховувати побачити до 50 метеорів на годину, то у великому населеному пункті з його світловим забрудненням цей показник може вимірюватися лише кількома падаючими зорями на годину.
Найбільшу кількість метеорів можна буде побачити в другій половині ночі. Це пов’язано з такими факторами. По-перше, радіант Персеїд підійметься вище в небі, а по-друге — та частина Землі, з якої ведеться спостереження, повернута в той самий бік, у який наша планета рухається навколо Сонця, тобто вона немовби «налітає» на метеори. Крім того, після опівночі Місяць уже сховається за обрієм і його світло не заважатиме спостереженням.
Також ми можемо дати таку практичну пораду: найкраще дивитися не на сам радіант, а в точку, розташовану приблизно за 20 градусів від нього, ближче до зеніту. Тоді можна побачити більше зір, що падають. Водночас якщо дивитися прямо в радіант, то іноді можна помітити дуже рідкісні стаціонарні метеори. Вони мають вигляд короткого спалаху в районі радіанта (або метеора з надзвичайно коротким треком). Це означає, що метеор летів прямо на нас.
Важливо розуміти, що метеори не падають через чітко визначений інтервал. У реальності вони нерідко летять «пачками»: тобто протягом кількох хвилин нічого не відбувається, а потім практично одночасно з’являється кілька зір, що падають. Найяскравіші Персеїди мають зеленуватий відтінок і залишають за собою світлий слід на кілька секунд. Цей слід потім може деформуватися повітряними потоками.
Також варто сказати, що не всі метеори, які можна буде побачити в ніч з 12 на 13 серпня, належать до Персеїд. У цей час спостерігаються й інші дрібніші потоки, наприклад Північні дельта-Аквариди. Також земним небом іноді проносяться поодинокі метеори, не пов’язані з потоками.
Спостереження Персеїд мають не тільки естетичну, а й наукову цінність. Інформація про коливання параметра ZHR дає астрономам можливість з’ясувати розподіл речовини в зовнішніх областях Сонячної системи. Метеорні спостереження не потребують спеціального обладнання — для них потрібне лише чисте темне небо, гарний зір, годинник і блокнот з олівцем для записів (ноутбуком користуватися небажано, щоб не збивати темнову адаптацію очей). Результати спостережень потім можна надіслати в Міжнародну метеорну організацію (IMO). Її сайт можна знайти за таким посиланням.
