Білий карлик облітає нейтронну зорю всього за 50 хвилин

Вчені дослідили ультракомпактну подвійну рентгенівську зорю. Пульсар та білий карлик, які її утворюють, обертаються один навколо одного лише за 50 хвилин. Вчені вивчили незвичні характеристики акреційного диска навколо першого з них.

Нейтронна зоря у подвійній рентгенівській системі
Нейтронна зоря у подвійній рентгенівській системі. Джерело: astrobites.org

Що таке подвійні рентгенівські зорі

Вчені, які працюють із космічним апаратом Nuclear Spectroscopic Telescope Array (NuSTAR) та інструментом Neutron star Interior Composition Explorer (NICER), нещодавно опублікували дослідження екстремально тісної подвійної рентгенівської зорі.

Подібні системи переважно складаються з чорної діри чи нейтронної зорі й звичайного світила чи білого карлика. Вони кружляють одне навколо одного на невеликій відстані. Це викликає перетікання речовини на важчий із компонентів та її акрецію. Газ, падаючи на екстремальний об’єкт, розігрівається та породжує жорстке рентгенівське випромінювання, яке і реєструють телескопи на Землі.

Рентгенівські подвійні системи в залежності від маси зорі-компаньйонки поділяються на два класи: легкі та важкі. І ось саме серед перших існує різновид, який називається ультракороткоперіодичними рентгенівськими подвійними. До них належать пари, у яких компоненти здійснюють один оберт навколо один одного менш ніж за 80 хв.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Нейтронна зоря чи чорна діра?

Система, яку досліджували вчені, має позначення 4U 0614+091. Вона була відкрита ще 1975 року. Відомо, що період обертання її компонентів складає лише 50 хвилин і другий компаньйон системи є білим карликом.

Щодо природи самого об’єкта, на який падає речовина, вчені не впевнені. NuSTAR спостерігав його п’ять разів, чотири з яких супроводжувалися дослідженнями NICER. Головним висновком, який зробили науковці завдяки цим дослідженням, є те, що потік випромінювання, який надходить від системи, квазіперіодично змінюється.

При цьому різні його складові поводяться по-різному. Це пояснюється складною взаємодією корони, яка і відповідає за більшу частину радіації з акреційним диском. Останній при цьому змінює свій розмір під час коливань від 6 до 11,5 гравітаційних радіусів тіла, навколо якого він обертається.

Така поведінка схожа на ті випадки подвійних рентгенівських систем малої маси, у яких одним із компонентів є чорна діра. Проте дослідники не поспішають робити остаточний висновок щодо 4U 0614+091. Можливо, це все ж нейтронна зоря.

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Селфі з дияволом: Perseverance зазнімкував пиловий смерч на Марсі
Космічний щит за 175 млрд доларів: Ілон Маск намагається заробити на паніці у США
Астероїд, лава та лід: ESA поділилася «рецептом» створення марсіанського кратера
Злиття блискавок на Землі породжує потужні гамма-спалахи
Іоносфера «затанцювала» під час травневого геомагнітного шторму
Дивна поведінка екзопланети видала її прихованого сусіда
LRO зазнімкував місце майбутньої посадки апарата Resilience
Дива Сонця у 8K: «око» старого телескопа розгледіло зорю в небачених деталях
Вдвічі більше, ніж зараз: вчені вирахували початковий розмір Юпітера
Спотворене світло трьох галактик сформувало кільце Ейнштейна у вигляді серпанку