Упродовж десятиліть учені вважали, що Веста, один із найбільших об’єктів у Головному поясі астероїдів, це не просто астероїд, а радше протопланета. Однак результати нового дослідження, виконаного вченими з Мічиганського державного університету, ставлять під сумнів це твердження.
Більше за астероїд
Діаметр Вести становить 525 км, це другий за розмірами об’єкт у поясі астероїдів після карликової планети Церера. У період з 2011 по 2012 рік її вивчав апарат Dawn, який картографував її поверхню, а також зібрав дані, що дозволили оцінити внутрішню будову.
Більшість астероїдів складаються з давнього космічного осадового гравію. На відміну від них, поверхня Вести вкрита вулканічними породами, що складаються з базальту. Ці породи вказують на те, що Веста пройшла через процес плавлення, званий планетарною диференціацією, коли метал опускається до центру і формує ядро. Отже, вона має бути протопланетою — одним із кількох сотень планетарних зародків, що існували в Сонячній системі після її формування. Протягом сотень мільйонів років вони стикалися один з одним, внаслідок чого їхній розмір збільшувався, а кількість зменшувалася. Зрештою, залишилося лише кілька зародків планет, які з’єдналися в повноцінні планети. Веста ж якимось чином уникла зіткнень і дійшла до наших днів відносно неушкодженою як своєрідний релікт від тієї епохи.
Однак новий, більш детальний аналіз гравітаційних даних, зібраних місією Dawn, ставить під сумнів це твердження. Вчені-планетологи можуть оцінити розмір ядра небесного тіла, вимірявши так званий момент інерції. Небесні тіла зі щільним ядром рухаються інакше, ніж тіла без ядра. Скориставшись цими знаннями, дослідницька група виміряла обертання і гравітаційне поле Вести. Результати показали, що Веста не поводиться як об’єкт з ядром, що спростувало колишні уявлення про те, як вона сформувалася.
Дві гіпотези
У дослідників є дві гіпотези, що пояснюють незвичайну природу Вести. Згідно з першою, вона пройшла через неповну диференціацію. Тобто Веста почала процес плавлення, необхідний для формування окремих шарів, таких як ядро, мантія і кора, але з якоїсь причини так і не завершила його.
Друга гіпотеза навіть більш загадкова. Вона передбачає, що Веста є величезним фрагментом, що відколовся від планети, яка формувалася на початку Сонячної системи. Це пояснює наявність на її поверхні порід, що утворилися внаслідок плавлення, і відсутність ядра. Основне питання полягає в тому, яка саме з планет це була і чи існує вона зараз.
За словами вчених, в обох гіпотез є як свої сильні, так і слабкі місця, які потребують додаткових досліджень для пояснення. Але в будь-якому разі, вони здатні назавжди змінити наявні уявлення про природу Вести.
За матеріалами Phys.org
