Науковці проклали гравітаційні «дороги» до астероїдів

Науковці розробили новий метод прокладання маршрутів до астероїдів поблизу Землі — значно менш ресурсоємний у розрахунках і водночас енергетично ефективніший за традиційні підходи. Про це йдеться у дослідженні Алессандро Беолькі з Університету науки і технологій Халіфа та його співавторів.

Складна тривимірна схема Сонячної системи, що демонструє тисячі переплетених орбіт навколоземних об'єктів (NEO) навколо Сонця.
Візуалізація відомих навколоземних об’єктів та їхніх траєкторій у Сонячній системі. Фото: NASA / JPL-Caltech. Джерело: universetoday.com

Два підходи в одному

Дослідники поєднали дві фізичні моделі. Поблизу Землі вони застосовують так звану задачу трьох тіл з круговими обмеженнями (CR3BP) — модель, яка враховує одночасний гравітаційний вплив Сонця і нашої планети. 

Саме така взаємодія породжує точки Лагранжа — ділянки в космосі, де сили притягання взаємно врівноважуються і зонд може фактично «припаркуватися», чекаючи на астероїд, що пролітає поруч. Далі від Землі модель переключається на класичну задачу двох тіл — Сонце і космічний апарат, — де впливом планети вже нехтують.

Гравітаційні «магістралі»

Кожна точка Лагранжа має так звані інваріантні многовиди — невидимі траєкторії, рухаючись якими апарат може відлітати від Землі майже без витрат пального. Нова методика дозволяє апарату «виїхати» на одну таку трасу через точку L1 і повернутися через симетричну L2 з протилежного боку планети — що підтвердив один із модельних прикладів з астероїдом 1991 VG, який колись тимчасово ставав «мінімісяцем» Землі.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Окрема новація — адаптація методу під сонячні електричні двигуни (SEP). На відміну від хімічних ракет, що видають короткий потужний імпульс, SEP розвивають тягу, порівнянну з тиском аркуша паперу на долоню, проте безперервно, місяцями. Попередні алгоритми моделювали лише миттєві зміни швидкості. Новий код ураховує повільний, але тривалий розгін.

80 астероїдів і два мільйони маршрутів

Команда протестувала алгоритм на 80 реальних астероїдах із відносно пологими орбітами. Результат — понад два мільйони різних прийнятних маршрутів «туди й назад». 

Окремо перевірили й Апофіс — об’єкт із помітно витягнутою та нахиленою орбітою. За словами дослідників, алгоритм впорався і з цим складним випадком.

Дешевше і безпечніше

У порівнянні зі стандартними траєкторіями з бази даних NHATS (Near-Earth Object Human Space Flight Accessible Targets Study) NASA, нова методика дає схожі значення дельта-v — загальної зміни швидкості, яка потрібна місії, — проте суттєво знижує енергію виходу на відліт. Тобто запуск коштуватиме менше. 

До того ж зворотні маршрути виявилися повільнішими: апарат входить в атмосферу на менших швидкостях і потребує легшого теплового захисту.

Джерело: universetoday.com

Новини інших медіа
Гімн України пролунав на чемпіонаті Європи з ракетомодельного спорту
Hubble розгадав таємницю злиття з раннього періоду існування Чумацького Шляху
Чи потрібні насправді орбітальні дзеркала
Анатомія зоряної смерті: виявлена наднова в момент вибуху
Слід зруйнованого скупчення показав темну матерію далекої галактики
ШІ виявляє приховані ознаки сонячних спалахів за кілька годин до їхнього початку
Новий погляд на Туманність Тарантул пояснив загадку зниклої енергії
Киплячий азот у космосі почав поводитися несподівано для науковців
Японський зонд готується стартувати до Фобоса
SpaceX побила рекорд двома пусками за 38 хвилин