В 2021 році аеростат над Тихим океаном зареєстрував раптові різкі коливання тиску повітря протягом 11 секунд – це було відлуння землетрусу на відстані понад 2800 кілометрів. Цей науковий інструмент був одним із чотирьох, які знаходились високо над Малайським архіпелагом. Того дня квартет став першою мережею пристроїв для моніторингу землетрусів з повітря, повідомляють дослідники в Geophysical Research Letters.
Експеримент виявився настільки вдалим, що може допомогти вченим відслідковувати землетруси у віддалених районах Землі. Більш того, він відкриває можливість вивчення геології інших світів, включаючи нашого найближчого сусіда – Венеру.
Геологічна активність Венери – загадка для вчених
«Венера — планета-сестра Землі, але це «зла» сестра-близнюк. Ми не знаємо, чому ці дві планети такі різні. Тому потрібні додаткові вимірювання», — каже Девід Мімун, планетолог з Університету Тулузи у Франції.
Аналіз землетрусів є одним із основних способів, за допомогою яких вчені можуть дізнатися про внутрішню будову планети. У світах із тонкою атмосферою, таких як Марс чи Місяць, це зазвичай означає відправку посадкового модуля на поверхню та вимірювання землетрусів безпосередньо на поверхні. Але провернути таку операцію на Венері погана ідея. Щільна атмосфера планети створює приблизно такий самий тиск, як у найглибшій частині океану Землі, а температура близько 450°C достатньо висока, щоб розплавити свинець. «По суті, це пекло», — каже Мімон.
Радянські зонди єдині, які змогли спуститись на поверхню Венери. Але надзвичайний тиск та жар знищили їх за лічені години. Тому шанси виміряти підземні поштовхи за такий короткий проміжок часу невеликі. Тож хоча радарні зображення Венери показали світ, усіяний вулканами, вчені досі не знають напевно, чи є Венера геологічно активною.
Раніше вчені експериментували з ідеєю виявлення землетрусів на Венері за допомогою орбітальних апаратів. Але повітряні кулі для виявлення землетрусів підходять для такої місії якнайкраще, каже Мімун. Аеростати також можуть допомогти підтвердити гіпотезу про можливе існування життя в атмосфері планети. Але спочатку Девід Мімун та його колеги повинні були довести, що вони можуть розробити пристрої, досить малі, щоб їх можна було переносити на повітряних кулях, але достатньо чутливі, щоб вловлювати підземні поштовхи.
Аеростати для «пекла»
У 2021 році команда прикріпила мікробарометри до 16 повітряних куль, запущених із Сейшельських островів біля узбережжя Східної Африки. У грудні чотири повітряні кулі, віддалені на тисячі кілометрів одна від одної, зафіксували подібні низькочастотні звукові хвилі. Дослідники змогли використати зміни тиску повітря, щоб точно визначити епіцентр землетрусу та розрахувати його магнітуду. Зміни атмосферного тиску нагадували земні показники землетрусу магнітудою 7,3 бали біля індонезійського острова Флорес.
«Це величезний крок вперед у демонстрації користі цієї технології», — каже Пол Бірн, планетолог з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі.
На кінець цього десятиліття заплановано щонайменше дві місії NASA до Венери. Мімун сподівається, що команда встигне розробити аеростати для виявлення землетрусів на планеті в наступній великій місії. Планетолог також підкреслив, що отримані дані зможуть допомогти дослідникам зрозуміти, чому Земля та Венера — однакові за розміром — пішли такими різними шляхами.
Раніше ми розповідали про те, як перша приватна космічна місія шукатиме життя на Венері.
За матералами Science News
Тільки цікаві новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
