Медики проаналізували можливий вплив тривалого перебування в космосі астронавтів. Вони дійшли висновку, що хоча місії довші за 90 днів і не впливають прямо на кількість переломів, які виникають через послаблення кісток, існує один виняток, який все ж викликає занепокоєння.
Втрата м’язів та кісткової тканини у невагомості
Нове дослідження показало, що частота переломів стегнової кістки серед астронавтів після космічних польотів тривалістю понад 90 днів була вищою, ніж після коротших мандрівок в невагомості або серед людей, які не були космонавтами. Результати медичного наукового дослідження підкреслюють необхідність розширеної оцінки довгострокового стану здоров’я скелета астронавтів. Про це розповідає сайт phys.org.
Національне управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) планує низку місій тривалістю понад шість місяців у космосі, зокрема комерційну діяльність на низькій навколоземній орбіті, здійснення першої пілотованої місії Artemis IV до південного полюса Місяця у 2028 році, а також створення стійких наземних потужностей на нашому супутнику в рамках підготовки до польоту на Марс. Збільшення кількості людей, які проводять більше часу в умовах позаземних досліджень, може негативно вплинути на довгострокове здоров’я скелета космонавтів, відібраних за критеріями фізичної підготовленості та оптимального стану здоров’я.
Втрата м’язової маси та кісткової тканини, спричинена умовами мікрогравітації в космосі, є поширеним явищем серед астронавтів і вказує на ризик крихкості кісткової тканини, оскільки організм пристосовується до відсутності фізичного навантаження.
Д-р Жан Д. Сібонга, головний дослідник проекту «Зростання частоти переломів стегна, пов’язане з тривалими космічними польотами» у Космічному центрі імені Джонсона NASA, зазначив, що люди не відчувають наслідків втрати кісткової маси. Повернувшись із космосу та відчуваючи себе стабільно або одужавши, космонавти можуть відновити фізично напружену діяльність, незважаючи на приховані зміни у скелеті, спричинені тривалою бездіяльністю. Краще розуміння стану кісткової тканини після космічного польоту може допомогти космонавтам, пацієнтам та лікарям оцінити довгострокові проблеми зі здоров’ям, визначити належний догляд та зменшити ризик травмування.
Статистичне дослідження частоти переломів стегна у астронавтів
Доктор медичних наук, доктор філософії Метью Т. Дрейк із відділення ендокринології та метаболічних захворювань кісток у Лікарні спеціальної хірургії в Нью-Йорку є співавтором супровідної редакційної статті «Втрата кісткової маси у астронавтів». Він зазначає: «Хоча на сьогодні дані щодо втрати кісткової маси, пов’язаної з космічними польотами, є узгодженими, їхнім основним обмеженням є точність, оскільки розміри вибірки є невеликими, а космічні польоти відбуваються рідко».
Щоб подолати це статистичне обмеження, дослідники провели опитування групи астронавтів, які проживають у США, щодо всіх переломів, зареєстрованих під час щорічних клінічних оглядів, та проаналізували дані за допомогою байєсівського ймовірнісного моделювання. Вони не виявили підвищеного рівня захворюваності на всі види переломів, але частота переломів стегна серед астронавтів була вищою після космічних польотів тривалістю понад 90 днів.
Переломи стегна траплялися у більш молодому віці, ніж можна було б очікувати серед населення, яке не складається з космонавтів, а частота їх виникнення була вищою, ніж до початку тривалої місії або серед космонавтів, які не брали участі в космічних польотах.
Науковці зазначають, що виявлення переломів стегнової кістки у більш ранньому, ніж очікувалося, віці після тривалих космічних польотів є клінічним доказом того, що втрата кісткової маси може призвести до реальних довгострокових наслідків, на що слід відповідно зреагувати.
Більш детальні обстеження для вироблення профілактичних заходів
Сібонга наголосив на необхідності розширення поточної програми NASA з моніторингу стану кісток, виходячи за межі вимірювань мінеральної щільності кісток методом двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії, щоб краще оцінювати довгостроковий ризик переломів у астронавтів. Нещодавно NASA почало призначати кількісні комп’ютерні томографічні обстеження до та після перебування в невагомості. Ці обстеження можуть надати більш детальну інформацію про різні ділянки кісток та про те, чи повністю відновилися люди після польоту. Без цієї інформації космонавти можуть ризикувати надмірним навантаженням на кістки, які ще не відновили свій стан, що був до польоту.
Щоб зменшити ці ризики, дослідники рекомендують вживати профілактичних заходів, які допоможуть зберегти вихідний стан здоров’я кісткової системи атронавтів до польоту. Більш повна характеристика змін кісткової маси, щільності, структури та мікроархітектури, спричинених космічним польотом, допоможе визначити, які заходи — чи то медикаментозні, фізичні вправи чи корекція раціону — є найефективнішими для довгострокового здоров’я кісткової системи людей, що літають у космос.
