Науковці вчергове знайшли підтвердження того, що мільярди років тому Марс був схожий на Землю. Про це свідчить велика кількість оксиду марганцю, яку знайшов у кратері Гейла марсохід Curiosity. Він міг утворитися лише в багатій на кисень атмосфері.
Оксид марганцю в кратері Гейла
Група дослідників за допомогою приладу ChemCam на борту марсохода NASA Curiosity виявила більшу, ніж зазвичай, кількість марганцю в озерних породах у кратері Гейла на Марсі. Це вказує на те, що ці відкладення утворилися в річці, дельті або поблизу берегової лінії стародавнього озера в умовах, що були досить сильно схожі на земні.
«Оксиду марганцю важко утворюватися на поверхні Марса, тому ми не очікували, що знайдемо його в таких високих концентраціях у прибережних відкладеннях», — сказав Патрик Газда з групи космічних наук і застосувань Лос-Аламоської національної лабораторії й провідний автор дослідження.
На Землі такі відкладення відбуваються постійно через високий вміст кисню в атмосфері. Останній утворюється внаслідок фотосинтезу, а також завдяки мікроорганізмам, які допомагають каталізувати реакції окислення марганцю.
Загадка утворення оксиду марганцю
На Марсі ми не маємо доказів існування життя, а механізм виробництва кисню в його стародавній атмосфері незрозумілий, тому те, як оксид марганцю утворився і сконцентрувався тут, справді спантеличує. Ці знахідки вказують, що якісь масштабні процеси у його газовій та водній оболонках все ж відбувалися. Проте розуміння того, що це було, потребує додаткових досліджень.
Камера ChemCam, розроблена в Лос-Аламосі та CNES (Французькою космічною агенцією), використовує лазер для формування плазми на поверхні гірських порід і збирає відбите випромінювання для кількісного визначення їхнього елементного складу.
Осадові породи, які досліджує марсохід, являють собою суміш пісків і мулів. Піщані породи простіші, й підземні води легше проникають крізь них, ніж крізь мули, які складають більшість порід дна озера у кратері Гейла.
Дослідницька група розглянула, як марганець міг збагатитися в такому ґрунті, наприклад, шляхом просочування підземних вод крізь піски на березі озера або гирла дельти, та який окислювач міг бути відповідальний за осадження марганцю в гірських породах.
Свідчення схожості на Землю
На Землі марганець збагачується завдяки кисню в атмосфері, й цей процес часто прискорюється завдяки присутності мікроорганізмів. Мікроби на Землі можуть використовувати різні ступені окислення марганцю як енергію для метаболізму. Якби на стародавньому Марсі існувало життя, то підвищений вміст марганцю в цих породах на березі озера був би корисним джерелом енергії для нього.
Середовище озера Гейл, про яке свідчать ці стародавні скелі, відкриває нам вікно у придатний для життя світ, напрочуд схожий на деякі місця, що існують і на сучасній Землі. Марганцеві мінерали поширені в мілководних кислих водах, що омивають береги озер на нашій планеті, й дуже дивно знаходити такі впізнавані риси на стародавньому Марсі.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
