Астрономи, які працюють із телескопом James Webb (JWST), опублікували чергове дивовижне зображення. Воно демонструє «пісочний годинник», у центрі якого народжуються дві зорі.

Зазнімкована JWST система, відома під позначенням L483. Вона складається з двох протозір, розташованих на відстані 650 світлових років від Землі. Протозорі розташовані в центрі фігури, що нагадує пісочний годинник — у непрозорому горизонтальному диску, що складається з холодного газу та пилу.
Над і під протозорями знаходяться конусоподібні газопилові структури. Вони сформувалися внаслідок викидів речовини, які відбувалися протягом десятків тисяч років. Коли пізніші викиди стикаються зі старішими, матеріал може м’ятися і закручуватися залежно від щільності речовини. Згодом унаслідок хімічних реакцій у цих викидах і навколишній хмарі утворилася ціла низка молекул, як-от чадний газ, метанол і деякі інші органічні сполуки.
Конуси, що формують «пісочний годинник», складаються з тонших шарів пилу, і тому через них просвічують більш далекі фонові зорі. Також можна звернути увагу на темні V-подібні форми, розташовані під прямим кутом до них. Це регіони, де космічний пил настільки щільний, що майже повністю блокує світло зір.
Завдяки чутливості своїх інструментів, JWST вдалося виявити низку раніше невідомих особливостей структури «пісочного годинника». Наприклад, у правій верхній частині видно характерну помаранчеву дугу. Це фронт ударної хвилі, де викиди зір були сповільнені наявним, щільнішим матеріалом.
У нижній частині «годинника» можна побачити крихітні світло-фіолетові стовпи. Вони вказують на невпинні вітри центральних зір і утворилися тому, що матеріал усередині них досить щільний, щоб його ще не здуло.
За розрахунками астрономів, коли через мільйон років формування зір завершиться, їхня маса приблизно дорівнюватиме масі нашого Сонця. До цього моменту потоки випромінюваної ними речовини повністю очистять область, змітаючи старі напівпрозорі викиди. Залишиться лише крихітний диск із газу і пилу, в якому з часом можуть утворитися планети.
Раніше ми розповідали про те, як James Webb вивчив атмосферу планети-ізгоя.
За матеріалами Esawebb