Раніше вважалося, більшість галактик сформувалися ієрархічним чином. Спочатку у Всесвіті виникли відносно невеликі “зоряні острови”, а потім – у міру злиття зі своїми сусідами – вони поступово зростали в розмірах. Проте за останні роки астрономи знайшли низку масивних галактик, що існували в ранню епоху — лише через сотні мільйонів років після Великого Вибуху. А це означає, що галактична еволюція могла йти за різними сценаріями.
Як приклад такого об’єкта можна навести систему, відому під позначенням C1-23152. Вона знаходиться на краю Всесвіту: ми бачимо його таким, яким він був всього через 1,8 млрд років після Великого Вибуху. Але, попри порівняно юний вік, уже тоді її маса становила 220 млрд сонячних.
Щоб розкрити таємницю формування C1-23152, астрономи виконали серію спостережень з допомогою Великого бінокулярного телескопа (обсерваторія Маунт Грем, штат Арізона). Вони принесли дуже цікаві результати. Виявилося, що більшість зіркового населення цієї галактики утворилася всього за 500 млн років. На той час вона щороку формувала зорі, сукупна маса яких у 450 разів перевищувала сонячну. Це майже в 300 більше за нинішні темпи зореутворення в Чумацькому Шляху. Крім того, світила у складі C1-23152 мають напрочуд високу металічність і зіставні за цим показником із зірковим населенням більшості сучасних галактик.
Астрономам не вдалося знайти жодних слідів того, що спалах зіркоутворення в C1-23152 був викликаний його зіткненням із сусідніми галактиками або їх поглинанням. За однією з версій, вона могла статися внаслідок злиття кількох надщільних газових хмар, що існували у Всесвіті невдовзі після Великого Вибуху.
За матеріалами: https://phys.org
