Нове дослідження пропонує більш оптимістично поглянути на розповсюдженість життя у Всесвіті. Вчені вказують, що відсутність усіх необхідних факторів на небесному тілі зовсім не означає, що на ньому точно немає життя. Адже воно саме може створити для себе необхідні умови.
Що потрібно для життя
Нещодавно на сервері препринтів arXiv з’явилася стаття науковців із Гарвардського та Единбурзького університетів, присвячена тому, де у Всесвіті може існувати життя. Здавалося б, що мінімальний набір вимог до такого місця не дуже складний. Усього лише потрібне місце з атмосферою, багатою на кисень, рідкою водою та великою кількістю органіки для того, аби було що їсти.
Проте навіть такий мінімальний набір вимог виявляється настільки складним, що з майже 6 тис. відомих екзопланет більш-менш повністю йому відповідає лише кілька. Бо загалом вважається, що варто хоча б одному з факторів не повністю відповідати умовам, і планета визнається такою, на якій неможливе життя.
Саме з цією тезою і незгодні автори нового дослідження. Вони вважають, що такий підхід не враховує одну з головних особливостей життя — здатність робити середовище навколо себе більш сприятливим до власного існування. Тож вони спробували змоделювати, наскільки ця властивість може покращити загалом нерадісну картину, яка свідчить про те, що тварин та рослин ми бачимо лише на Землі.
Складне і просте життя
Найкращим прикладом життя, яке саме пристосовує навколишнє середовище під власні потреби, є самі люди. Адже ми змогли створити штучне середовище, побудувавши МКС, де можемо жити не лише ми, а й мікроорганізми, які нас оточують прямо в космосі.
Проте автори статті замислилися над тим, наскільки простим може бути життя для того, аби хоча б локально створити середовище, придатне для власного існування. І дійшли висновку, що одноклітинних організмів для цього цілком достатньо.
Зрештою, кожна клітина — це цілий біохімічний завод, здатний поглинати одні хімічні речовини й виділяти інші. А діяльність цілої їхньої популяції здатний локально підвищувати температуру, тиск і формувати захисну плівку для відокремлення певної області від несприятливих факторів.
Саме тому вони сконцентрувалися на фотосинтезуючих бактеріях. Ці досить прості організми є основою багатьох харчових пірамід і до того ж здатні створювати кисень. Проте виявилося, що на таких супутниках планет-гігантів, як Європа та Енцелад, де існує вулканічна діяльність, можуть вижити навіть простіші створіння.
Загалом вчені дійшли висновку, що мікроорганізми справді можуть створювати середовища зі сприятливими умовами на багатьох планетах, які видаються начисть позбавленими можливості підтримувати життя.
За матеріалами phys.org
