Нещодавно був оголошений перший за 50 років екіпаж місії Artemis II, який має на меті здійснити обліт Місяця. В наступній місії (Artemis III) на Місяці висадяться перший афроамериканець та астронавтка. Плани щодо повернення на Місяць більш-менш зрозумілі. Але хто полетить на Марс? Ми ще не знаємо імен, але цей визначний політ може скласти повністю жіночий екіпаж, принаймні, спочатку.
Майте на увазі, що ця ідея полягає не стільки заради гендерної рівності, скільки в ефективності з наукової точки зору, заснованій на розрахунках, холодних, як глибокий космос. Наявні дані прямо вказують на те, що жінки були б здібнішими під час тривалих місій за межами Землі.
Доктор В. Рендольф Лавлейс II та бригадний генерал Дон Д. Флікінджер, колишній голова і заступник голови Спеціального комітету NASA, вперше зробили прагматичний аргумент на користь астронавток ще наприкінці 1950-х років. Дует зазначав, що жінки легші й тому потребують менше кисню та виробляють менше вуглекислого газу, рідше страждають на серцеві напади, а їхня репродуктивна система менше піддається ризику від радіації.
Науковець NASA Джеффрі Лендіс повторив свої дослідження та підтвердив цей аргумент у 2000 році, застосувавши підхід до польотів у далекий космос, де єдиними доступними ресурсами будуть ті, які астронавти візьмуть із собою.
Довгострокові космічні місії на Марс
Нещодавно опубліковане дослідження підкріпило твердження Лендіс конкретними цифрами. Вчені з команди космічної медицини Європейського космічного агентства підрахували, що середньостатистичній астронавтці потрібно на 26% менше калорій, на 29% менше кисню і на 18% менше води, ніж середньостатистичному чоловікові. Це означає значну економію ресурсів.
Для 1080-денної космічної місії, в якій екіпаж складатиметься із чотирьох жінок, знадобиться на 1695 кг їжі менше, ніж для місії, в якій візьмуть участь лише чоловіки. Це близько 10% корисного вантажу ракети SpaceX Falcon Heavy на Марс — цінний вантаж, який можна було б заповнити додатковими науковими проєктами та обладнанням для забезпечення безпечної та успішної місії.
Окрім фізичної практичності, є також психологічні причини — тут, як виявилось, жінки краще пристосовані до тривалих місій за межами Землі.
«Статистика показує, що групи, які складаються виключно з жінок, набагато частіше обирають неконфронтаційні підходи до розв’язання міжособистісних проблем. Також жінки схильні вирішувати конфліктну ситуацію, не вдаючись до насильства, що може стати великою проблемою під час подорожі на Марс, де екіпаж має прожити в тісних приміщеннях упродовж 2–3 років. Численні соціологічні дослідження показали, що жінки загалом більш схильні до співпраці й менш схильні до ієрархічних соціальних структур», — пояснює Лендіс.
Перша пілотована місія на Марс, яка, найімовірніше, відбудеться не раніше 2029 року, вимагатиме від екіпажу злагодженості та витривалості як у фізичному, так і в психологічному плані. Тому цілком можливо, що першою на Червону планету має ступити жіноча команда.
Раніше ми повідомляли про те, що говорять українські науковиці.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
