Спалах наднової на відстані у кілька сотень світлових років від нас небезпечний не тільки короткочасною появою в небі другого Сонця, а й руйнівним потоком ультрафіолетової радіації. Проте, як встановили вчені, атмосфера нашої планети здатна захистити життя на ній.
Спалах наднової може зруйнувати озоновий шар Землі
Озоновий шар Землі — це тонка плівка з газу, молекули якого складаються з трьох атомів кисню. Попри це, він є достатньо ефективним для того, аби затримувати до 99 % ультрафіолетової радіації й захищати нас від найпотужніших спалахів на Сонці. У новій роботі вчені з’ясували, чи можуть йому зашкодити близькі вибухи наднових.
Озоновий шар поглинає ультрафіолетові промені не без шкоди для себе. Високоенергетичні промені розбивають молекули цієї речовини на окремі атоми кисню, які деякий час існують вільно, а потім знову збираються разом, утворюючи захисний екран.
Однак спалах наднової на відстані до 100 парсек (тобто до 326 світлових років) потенційно може створити значно потужніший потік ультрафіолетової радіації, ніж будь-який сонячний спалах. Тому існує побоювання, що він просто «проломить» озоновий шар, не дасть йому відновитися і життя на нашій планеті просто загине від жорсткого випромінювання.
Як часто відбуваються близькі спалахи наднових
На думку авторів дослідження, спалахи наднових на відстані до 326 св. років відбуваються достатньо часто — приблизно кожен мільйон років. На підтвердження цього вони наводять факт існування так званої Місцевої бульбашки — області простору, всередині якої розташована Земля і ще чимало сусідніх світил.
Всередині бульбашки тиск міжзоряного водню помітно нижчий, ніж за її межами. І вчені переконують, що це пов’язано з надновими, що вибухнули неподалік від Сонячної системи впродовж останніх 10–20 млн років.
Крім того, в океанських відкладеннях на Землі знайдений радіоактивний ізотоп заліза-60, який утворюється саме під час вибухів наднових і вказує на те, що остання із цих подій відбулася відносно недалеко від нас лише 2 млн років тому.
Чи витримає атмосфера Землі?
Традиційний погляд на вплив спалаху наднової на атмосферу Землі малює справді катастрофічну картину. Річ не лише у радіації. Заряджені частинки наелектризують пил і збільшать тим самим його кількість в атмосфері. Також вони підвищать кількість центрів кристалізації. Через це хмар стане більше і спостерігатиметься глобальне похолодання.
Однак нове дослідження показує, що це не так. Науковці вдалися до комп’ютерного моделювання ситуації, коли на атмосферу Землі падає потік космічної ультрафіолетової радіації у 100 разів більший, ніж той, якого вона зазнає зазвичай. Саме такий вигляд мав би вибух наднової з відстані у 326 св. років.
Вчені врахували складну динаміку атмосферної циркуляції, й загалом картина не здається такою страшною, як вважалося. Руйнування озону радіацією в цьому випадку лише на 10 відсотків перевищить звичайний рівень. Цього газу дійсно більше буде утворюватися поблизу поверхні, однак усі ці наслідки були меншими за ті речі, які спричиняє антропогенний вплив сьогодні.
Проте усе це підтверджено для сучасної атмосфери. Але ж в історії Землі був тривалий період, коли кисню у складі її атмосфери було лише 2 відсотки. Можливо, тоді наслідки були б катастрофічнішими? Вчені змоделювали й цю ситуацію та дійшли висновку, що навіть тоді втрати озону не перевищували б 25%, що все ще менше того, що спричиняє господарча діяльність людини.
Тобто атмосфера Землі могла б ефективно вберегти її від усіх негараздів, які спричинив би вибух наднової. При цьому науковці визнають, що розглядали тільки загальні наслідки для біосфери й не торкалися питань індивідуального здоров’я людей. Наприклад, підвищений ризик онкологічних захворювань за цих подій зберігається.
За матеріалами phys.org
