Команда вчених з Інституту космічних досліджень Російської академії наук (ІКД РАН) підготувала план місії до Седни — одного з найдальших тіл Сонячної системи. Стаття з аналізом можливих траєкторій перельоту була опублікована в журналі Advances in Space Research.
Загадковий світ на краю Сонячної системи
Седна була відкрита 2003 року. Її діаметр — 1000 км. Головна особливість об’єкта — винятково витягнута орбіта, повний оберт якою займає понад 11 тис. років. В афелії вона віддаляється від Сонця на 1000 а.о., в перигелії наближається до нього на 76 а.о. Для порівняння, середня відстань між Сонцем та Нептуном становить 30 а.о.

Існує кілька гіпотез, чому у Седни настільки екстремальна орбіта. За однією з версій, на неї могла вплинути гіпотетична планета X. За іншою — її орбіта витягнулася після близького прольоту зорі. Найекзотичніша гіпотеза говорить про те, що Седна і зовсім була «викрадена» Сонцем з іншої зоряної системи.
План польоту до Седни
Яка б з перерахованих вище гіпотез не була правильною, очевидно, що Седна — один із найцікавіших об’єктів на околицях Сонця. І зараз вона наближається до перигелію своєї орбіти (він буде пройдений 2075 року). Це дає унікальний шанс відправити до неї зонд на кшталт New Horizons, який зможе вивчити її з пролітної траєкторії та відкрити таємницю походження цього дивного світу.


Як відправну точку дослідники з ІКД РАН взяли запуск місії в період з 2029 по 2037 рік. Також вони поставили обмеження на швидкість, яку потрібно розвинути апарату, і на загальний час польоту — він не повинен зайняти понад 50 років.
Вчені розглянули кілька схем гравітаційних маневрів з використанням Венери, Землі, Юпітера, Сатурна та Нептуна. Виявилося, що «найсприятливіший» для старту 2029 рік: за розумних обмежень на загальні витрати пального та обльотах Венери, Землі та Юпітера час польоту до Седни може становити до 18 років. Для порівняння, New Horizons знадобилося 9 років, щоб дістатися Плутона.
За тих же обмежень і старті місії у 2031 та 2034 роках найменший час польоту до Седни становитиме відповідно 26 та 23 роки. Відправлення 2034 року надає ще одну можливість: на додачу до обльотів Венери, Землі та Юпітера може бути використаний проліт Нептуна. Зонд також може бути задіяний і для вивчення попутних астероїдів. Серед кандидатів для зближення виявилися такі великі об’єкти, як Массалія (145 км у діаметрі) та Психея (253 км). Їхній проліт можливий при запуску місії, відповідно, у 2029 та 2034 роках.

Безумовно, зараз йдеться про теоретичне дослідження. У провідних космічних агенцій поки що немає планів щодо відправлення місії до Седни. Але з огляду на те, що наступне вікно для польоту до неї відкриється лише через 11 тисяч років, можливо, їм варто було б розглянути таку рідкісну можливість.
Раніше ми писали про проєкт місії, яка зможе наздогнати загадковий міжзоряний об’єкт Оумуамуа.
За матеріалами https://www.roscosmos.ru
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтеся: https://t.me/ustmagazine