У далекому минулому Марс мав велику гідросферу. На це вказують численні деталі рельєфу, які можна зустріти на всій поверхні Червоної планети. Але в наступні мільярди років вона втратила більшу частину води, від якої залишилися лише підповерхневі поклади водяного льоду, в основному зосереджені в районі полюсів.
Донедавна вважалося, що марсіанська вода зникла в космос разом з більшою частиною атмосфери планети. Однак у недавньому випуску журналу Science були опубліковані результати нового дослідження, яке поставило під сумнів цю думку. Його автори вважають, що насправді більша частина води ніколи не покидала Марс і зараз перебуває у зв’язаному стані у мінералах, що залягають на певній глибині під його поверхнею.
За словами вчених, вони дійшли такого висновку на підставі даних, зібраних міжпланетними місіями, а також результатів аналізу марсіанських метеоритів. У той час як Червона планета дійсно втрачає воду через її випаровування, швидкість цього процесу недостатня, щоб повністю пояснити її зникнення. Тож планетологи запропонували альтернативний сценарій. Згідно з ним, частина води дійсно була втрачена разом з атмосферою, але частина виявилася навіки «запечатана» у марсіанських породах у ході хімічного процесу під назвою гідратація.
Розроблена дослідниками модель говорить про те, що основна частина води (від 40% до 95%) була втрачена в період між 4,1 і 3,7 млрд років тому. При цьому від 30% до 99% від її початкової кількості виявилася пов’язана в мінералах. Те, що залишилося — зникло в космос, або зараз перебуває у вигляді покладів водяного льоду.
За матеріалами: https://www.nasa.gov
