На Землі знайдено близько 200 кратерів у місцях падіння та вибуху метеоритів. Такі структури називають астроблемами (з грецької — зоряні рани), вони утворилися десятки й сотні мільйонів років тому через катастрофічні руйнації. Деякі ударні структури так добре збереглися, що в них знімають науково-фантастичні фільми, поверх інших уже збудували міста і дороги. Аби встановити, чи під товщею осадів сховався кратер, геологи досліджують породу та шукають мінерали, які утворилися внаслідок унікальних умов падіння метеорита. Підказку можуть дати гравітаційні та магнітні аномалії, спричинені складом породи в місці падіння.
Дослідників цікавлять кратери та нашарування над ними, бо ті дають підказки стосовно того, як формувалася планета, як змінювався клімат і адаптувалося життя до наслідків катаклізмів. Цікаві також так звані імпактні породи, що утворюються в астроблемах. Там знаходять поклади горючих сланців, унікальних мінералів і навіть імпактних алмазів.
В Україні знайшли сім астроблем. Вони добре збереглися завдяки міцному фундаменту Українського кристалічного щита, а деякі стали всесвітньо відомими ще в XIX столітті. Кратерів у нас може бути й більше, бо над походженням деяких структур ще тривають суперечки. Наприклад, якщо визнають космічне походження Маневицької структури на Волині, вона буде найбільшою в Україні. Вивченню наших кратерів ми завдячуємо науковцям Євгену Гурову, Антону Вальтеру, Петру Гожику, Катерині Деревській та іншим.
Бовтиська западина
Бовтиська западина — найбільша ударна структура в Україні й одна з найбільших у світі. Залишки метеоритного кратера розташовані у верхів’ї річки Тясмин, біля села Бовтишка, за 40 км від Кропивницького. Його діаметр величезний — 24 км. Як пише Євген Гуров, утворення кратера таких розмірів супроводжували катастрофічні землетруси, ураганні вітри та пожежі на території близько 100 тис. км², а викиди в атмосферу змінили клімат усієї планети. Розплавлене каміння створило чашу, в якій пізніше утворилося величезне озеро.
Про все це ми знаємо з буріння порід, адже поверхня кратера зараз схована під половиною кілометра осадів та обросла селами. Про древню структуру нагадує лише западина, в якій в’ється ріка. Біля епіцентру падіння, на місці давнього озера селяни зараз ловлять рибу в невеликих ставках із неповторними назвами Центральний, Маленький, Доманський, Апендицит і Свинячий (названий так через свиноферму поряд).
Однак всесвітню славу Бовтиський кратер отримав не завдяки своїм величезним розмірам. Назва українського села досі регулярно з’являється в заголовках праць відомих геологів і статей наукових журналів через його встановлений вік. Час падіння метеорита збігається з часом утворення кратера Чиксулуб на півострові Юкатан, який пов’язують із великим вимиранням наприкінці крейдового періоду 66 млн років тому. Однак останні дослідження вказують, що Бовтиський метеорит «запізнився» на прощання з динозаврами на 650 тис. років.
Якщо хочете погуляти по найбільшому українському кратеру — покваптеся. Ще в радянські часи на його території були знайдені поклади горючих сланців. Бовтиське родовище оцінюють як одне з найбільших у світі, добування палива з нього буде масштабним і змінить рельєф западини.
Іллінецький кратер
Найпопулярніша та найстаріша астроблема на території України — Іллінецький кратер у Вінницькій області біля села Лугова. Зараз його діаметр ~ 3 км, а унікальним його робить те, що порода кратера віком 420 млн років не схована під товщею землі та частково виходить на поверхню. Це привернуло увагу науковців ще в середині XIX століття. В 1973 році українські геологи Антон Вальтер та Василь Рябченко встановили метеоритне походження кратера. Це зробило Вінницю місцем міжнародних конференцій геологів і астрономів. Зараз усі охочі можуть пройтися просторою територією, де під ногами лежать брили давнього каміння з красивими кольоровими вкрапленнями й візерунками. У 2017 році Іллінецький кратер отримав статус пам’ятки природи.
Місцевість розвивають як туристичну принаду недарма. Відкриті кар’єри та копальні — справжній каталог унікальних мінералів. Наприкінці XX століття українські геологи виявили, окрім інших мінералів, ще й розсипи алмазів, які утворилися від вибуху метеорита. А в Берлінському природничому музеї зберігається один із найбільших агатів, знайдений біля кратера.
Допоки геологи чудувалися цінним мінералам, місцеві мешканці використовували давні породи у побуті. На території кратера для будівництва добували глинисту породу імпактного походження. А сусіднє з Луговим село Жорнище відоме виробництвом давніх жорен ще з III століття до нашої ери. Так космічна катастрофа допомогла місцевим молоти хліб. Жорна, зроблені з міцного матеріалу, який утворився з плавленого каміння після падіння метеорита, поширилися аж до території Київської області.
Як не дивно, але наслідки падіння метеорита, що сталося 420 млн років тому, все ще впливають на місцеву фауну. У тріщинах, які утворилися через вивітрювання породи, селяться птахи.
Інші кратери України
Інші кратери України менш популярні та відомі переважно завдяки корисним копалинам.
- Ротмістрівський кратер у Смілянському районі Черкаської області.
Сформований 140 млн років тому, діаметр 2,7 км.
Гуляти кратером можна біля ставка, який утворився в западині.
- Білилівський кратер біля села Білилівка Житомирської області. Сформований 165 млн років тому, діаметр 3,2 км.
- Оболонський кратер у Полтавській області. Сформований 169 млн років тому, діаметр 20 км.
- Зеленогайська астроблема біля села Зелений Гай у Кропивницькій області складається з двох кратерів: більшого, діаметром 2,5–3,5 км, і меншого, діаметром 800 м. Вік обох ударних структур — 80±20 млн років.
- Тернівський кратер біля Кривого Рогу. Сформований 280 млн років тому, діаметр 11 км. Прямо у кратері розташований Тернівський район міста (колишнє село Терни) й один із найбільших залізорудних кар’єрів України.
