Дослідники вивчають загадкове джерело гамма-радіовипромінювання, виявлене поблизу від центру Галактики. Воно не має відповідників у інших діапазонах. Вчені заглибилися в архівні дослідження і зробили припущення, що це таке.
Загадкове джерело випромінювання
24 січня на сайті препринтів arXiv з’явилося дослідження, присвячене одному з найзагадковіших об’єктів, виявлених під час огляду неба 2FHL. Він є надзвичайно яскравим у гамма-діапазоні, але не ідентифікується з жодним видимим тілом.
Другий каталог джерел високих енергій Fermi-LAT (2FHL) містить інформацію про розташування, спектри та властивості змінності 360 джерел, які були раніше виявлені в діапазоні енергій 50 ГеВ-2 ТеВ у межах місії NASA Fermi. Зокрема, там є 12 джерел дуже високих енергій (VHE) у галактичній площині з гамма-фотонним індексом менше 1.8, які наразі не мають жодної прив’язки до видимих об’єктів.
Одним із таких неасоційованих джерел надвисоких енергій є 2FHL J1745.1-3035, розташоване близько до центру Галактики. У гамма-променях воно є другим за яскравістю серед неасоційованих VHE-джерел у вибірці 2FHL. Попередні спостереження показали, що переважно воно випромінює енергію в діапазоні 50 ГеВ, але також є активним і в ТеВ.
Аналіз даних нових космічних телескопів
Щоб пролити більше світла на властивості та природу 2FHL J1745.1-3035, група астрономів під керівництвом Стефано Маркесі з Болонського університету в Італії проаналізувала нові архівні дані космічних апаратів NASA Chandra і NuSTAR, а також супутника ЄКА XMM-Newton.
Дослідивши рентгенівські та гамма-спектри 2FHL J1745.1-3035, астрономи виявили, що джерело рентгенівського випромінювання є компактним, без ознак розширення. Однак спостереження на Chandra дозволили дослідникам виявити розширене випромінювання до масштабу приблизно 5 дугових секунд.
Дослідження спектральних властивостей 2FHL J1745.1-3035 показує, що джерело є дуже жорстким за енергії нижче 10 кеВ і значно м’якшим у вищому енергетичному діапазоні. Згідно з дослідженням, широкосмуговий рентгенівський спектр джерела найкраще описується моделлю з ламаним степеневим законом з енергією зламу близько 7 кеВ.
Пульсарні вітрові туманності
Автори дослідження роблять висновок, що їхні результати свідчать про те, що 2FHL J1745.1-3035, найімовірніше, є потужною пульсарною вітровою туманністю (PWN), що являє собою хмари газу, які випромінюють енергію через вплив на них пульсарного вітру. Останній складається із заряджених частинок, і коли він стикається з оточенням цього об’єкта, зокрема з повільно розширюваним викидом наднової, він утворює PWN.
Якщо сценарій пульсарної вітрової туманності для 2FHL J1745.1-3035 підтвердиться наступними дослідженнями, це буде один із найважчих PWN, коли-небудь виявлених у рентгенівських та гамма-променях.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
