Астрономи знайшли нову туманність, утворену пульсаром

Австралійські астрономи за допомогою радіотелескопів MeerKAT і Parkes відкрили нову пульсарну вітрову туманність, активну в радіодіапазоні. Подібні об’єкти утворюються, коли випромінювання від нейтронної зорі іонізує навколишній газ.

Пульсарна вітрова туманність
Пульсарна вітрова туманність. Джерело: www.nasa.gov

Дивовижні туманності

Вчені з Університету Західного Сіднею нещодавно відкрили нову пульсарну вітрову туманність. У цьому їм допомогли розташовані в Австралії радіотелескопи MeerKAT та Parkes, а також Австралійський кілометровий масив антен.

Пульсарні вітрові туманності — це дифузні об’єкти, які утворюються поруч із нейтронною зорею. Остання є залишком світила, що вибухнуло, як наднова. При цьому значна частина матеріалу останнього повільно розсіюється у просторі. Якщо це відбувається достатньо повільно, або на його шляху зустрічаються газ і пил, тоді утворюється щось схоже на те, що побачили австралійські астрономи.

Ключову роль у процесі утворення таких об’єктів відіграють високоенергетичні частинки, які надходять від пульсара. Вони іонізують газ і примушують його випромінювати електромагнітні хвилі в різних діапазонах. Вивчаючи їх спектри, можна багато дізнатись як про самі нейтронні зорі, так і про їхнє оточення.

Пульсарна вітрова туманність «Потору»

Нова пульсарна вітрова туманність отримала назву «Потору» — на честь невеличкої австралійської сумчастої тваринки. Одразу після її виявлення вчені використали низькочастотний приймач радіотелескопа Parkes і виявили сам пульсар, який її породив. Він отримав позначення PSR J1638–4713.

Астрономи кажуть, що нова туманність має форму, дуже характерну для подібних утворень. Пульсар рухається крізь середовище з надзвуковою для нього швидкістю. Внаслідок цього в напрямку його руху туманність набуває форму ударної хвилі. А ось з протилежного боку частинкам ніщо не заважає і вони утворюють хвіст, подібний до кометного.

Згідно з дослідженням, пульсарна вітрова туманність «Потору» перебуває на відстані щонайменше 32,5 тис. світлових років від нас і має розмір у радіодіапазоні приблизно 68,5 світлових років, тоді як її рентгенівський розмір здається в 10 разів меншим.

Що стосується PSR J1638–4713, то він має період обертання 65,74 мілісекунди та міру дисперсії 1553 пк/см³. Спостереження показали, що він є досить молодим: його вік становить близько 24 тис. років. Рухається він зі швидкістю 1000 км/с.

За матеріалами phys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine