Новий еталон точності моделювання Всесвіту: Z-бозон під мікроскопом

Детектор LHCb на Великому адронному колайдері (ВАК) здійснив прорив у фізиці елементарних частинок — уперше в історії йому вдалося виміряти масу Z-бозона з точністю, що раніше була можливою лише в умовах електрон-позитронного колайдера. Це не просто уточнення однієї з фундаментальних констант, а вагомий крок до глибшого розуміння Всесвіту.

У процесі дослідження було проаналізовано понад 170 тис. розпадів Z-бозона на пару мюонів. У результаті масу бозона визначили як 91 184,2 МеВ з похибкою менш ніж 0,01 %. Отримане значення чудово узгоджується з теорією Стандартної моделі — найточнішої фізичної теорії, яка описує взаємодію всіх відомих елементарних частинок.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту
Ілюстрація Z-бозона під час проходження LHCb на ВАК. Зображення: DALLE

Для космічної науки це має далекосяжні наслідки. Z-бозон відіграє ключову роль у слабкій ядерній взаємодії, що впливає на ранню еволюцію Всесвіту, розподіл енергії у мікрохвильовому фоні та кількість нейтрино у космосі. Будь-яке відхилення від очікуваної маси могло б указувати на нову фізику — наприклад, на частинки темної матерії.

Робота LHCb доводить: навіть у складних умовах протон-протонних зіткнень на ВАК можна досягти точності, яку раніше вважали недосяжною. Це відкриває шлях до нових досліджень — не лише у фізиці частинок, а й у космології та астрономії.

Для астрономії та космічних досліджень точна «вага» Z-бозона — це своєрідна калібрувальна точка для всієї Стандартної моделі, яку астрономи застосовують у комп’ютерних симуляціях еволюції раннього Всесвіту, розрахунках концентрації нейтрино й дослідженні слабкої взаємодії у процесах зоряного нуклеосинтезу. Коректні значення цієї константи допомагають звіряти дані космічних обсерваторій (CMB-телескопів, детекторів космічних променів та гравітаційних хвиль) із теоретичними прогнозами, усуваючи систематичні помилки. Таким чином, вимір LHCb забезпечує «базову лінійку», завдяки якій можна точніше моделювати структуру Всесвіту, уточнювати параметри темної матерії й шукати фізику за межами нинішніх теорій.

Відкриття на кшталт цього вимірювання Z-бозона допомагають розгадати походження частинок у космосі. Переходьте до нашого спецматеріалу «Як народжуються високоенергетичні частинки у Всесвіті?» — там ми розповідаємо, як саме розганяються космічні промені екстремальних енергій та які астрофізичні «прискорювачі» за цим стоять.

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник із ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних цяток
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу