Чугуївська спостережна станція НДІ астрономії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна перебувала в окупації шість місяців. За цей час їй завдали чималої шкоди. На щастя, частину ключового обладнання вдалося врятувати, й зараз учені шукають можливість відновити роботу.
Російські вандали в обсерваторії
У вересні 2022 року Збройні сили України звільнили Чугуївську спостережну станцію НДІ астрономії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, яку називають також обсерваторією Гракове — за назвою сусіднього села.
Обсерваторія розташована в Чугуївському районі Харківської області поблизу траси, що з’єднує друге за розміром місто України з Донбасом. До широкомасштабного вторгнення це був один із найбільших центрів астрономічної науки в Україні. Однак на початку березня 2022 року ця установа опинилася в окупації й перебувала у ній довгі шість місяців.
Увесь цей час замість українських науковців там хазяйнували вандали з автоматами, які зламали всі господарчі та наукові приміщення обсерваторії та розграбували їх. Вони викрали все електронне обладнання та цінні речі. Критично постраждала система електропостачання. Неймовірно, але окупанти вивезли навіть запас вугілля для котельні, що розташована на території установи.
Усе, що «освободітєлі» не вважали цінним, вони знищили. Всередині приміщень росіяни залишили по собі повний безлад, серед якого вони жили всі ці місяці, та сліди власної життєдіяльності у вигляді сухпайків і ємностей із запалами для гранат. Проте найбільших руйнувань зазнали наукові прилади.
Окупаційні війська та бойовики так званих ДНР та ЛНР перетворили наукову установу на воєнну базу. На горищах будинків були облаштовані вогневі точки для снайперів, а на території обсерваторії — тир, де як мішені використовували обладнання обсерваторії.
Що знищила «друга армія світу»
До війни співробітники Чугуївської спостережної станції активно займалися науковою роботою. За словами директора НДІ астрономії ХНУ Вадима Кайдаша, обсерваторія мала чотири основні напрями: астрометрія та зоряна астрономія, дослідження малих тіл Сонячної системи, астрофізика, дослідження Місяця та планет.
Загалом на території спостережної станції розташовані чотири основні наукові об’єкти: 70-сантиметровий телескоп АЗТ-8, павільйон 40-сантиметрового оглядового телескопа Бейкера-Шмідта, павільйон автоматичного відеоспектрального оптичного патруля та павільйон 25-сантиметрового оптичного телескопа ОРІ25.
Чи не найбільше з усіх них постраждав головний інструмент обсерваторії АЗТ-8. Він розташований в обертовій башті, що забезпечує точне наведення на зорю чи планету, за якою відбувається спостереження. Окупанти викрали електричні приводи, які забезпечували це, а блоки керування ними розбили.
Купол башти у кількох місцях пробили уламки снарядів. Постраждав і сам телескоп. Росіяни зняли з нього та розстріляли в тирі найважливіший елемент — спеціальну ПЗЗ-матрицю, без якої він зараз непридатний для спостережень.
Та сама доля спіткала й інший інструмент — оглядовий телескоп Бейкера-Шмідта. З павільйону, в якому він розташовувався, солдати «другої армії світу» викрали електроприводи, що розсували дах, тому принаймні з початку червня 2022 року телескоп стояв просто неба. Крім цього, його ПЗЗ-матрицю також використали як мішень.
На станції був розташований метеорний патруль — автоматична установка з п’яти відеокамер, які постійно оглядали небо у пошуках метеорів для того, щоб аналізувати їхній склад і напрямки входження в земну атмосферу. Рашисти знищили цю установку, викравши всі камери та комп’ютери, що керували ними.
«Зараз неможливі спостереження малих тіл (астероїди, комети, метеори), не працює пілотний проєкт роботизованого телескопа з дистанційним керуванням, знищена інфраструктура для спостереження, управління, зберігання та передачі даних», — говорить Вадим Кайдаш, директор НДІ астрономії ХНУ ім. Каразіна. Він розповідає, що відсутність телескопів науковці намагаються компенсувати за рахунок співпраці з закордонними колегами, використовуючи їхні спостережні й обчислювальні можливості.
Чи можливе відродження
Попри все це, колектив НДІ астрономії після звільнення обсерваторії доклав усіх зусиль для її відновлення. Зробити це було вкрай важко, адже територія залишалася замінованою, на ній знаходили уламки від ракет і снаряди, що не розірвалися. Однак ще взимку вчені почали збирати гроші на найнеобхідніше — консервацію приміщень і обладнання, аби погодні умови та злочинці не знищили його остаточно.
«Фінансування нам поступово та методично зменшують з перспективою обнулення. Обладнання, яке вціліло, ми вивезли, а решту законсервували. Вікна і дах залатали. Але опалення та електрики поки немає. Потихеньку збираємо гроші на відновлення. Скоро буде проміжний звіт», — говорить провідний науковий співробітник НДІ астрономії ХНУ ім. Каразіна Віктор Валентинович Корохін.
Станом на сьогодні найнагальніші роботи з консервації виконані. Однак астрономи потребують більше коштів на те, щоб почати відновлення обсерваторії. Загальні потреби лише на відновлення пошкоджених інструментів становлять близько 6 млн гривень.
Однак поточний етап відновлення Чугуївської спостережної станції — лише початок її відродження та перетворення на сучасну наукову установу, якої потребуватиме Україна після перемоги. І ключовим питанням наразі є те, чи вдасться зберегти самих дослідників, які працюватимуть у ній.
«Десь чверть співробітників перебуває в Харкові. Решта — у більш безпечних місцях України та за кордоном. Я переважно працюю вдома. Благо, маю справу з космосом. В Інститут їжджу приблизно раз на тиждень», — розповідає Корохін.
Підготовка кадрів займає чимало часу, це рідкісні фахівці, наразі чимало з них виїхало за межі України. Чи повернуться вони — залежить не тільки від того, чи буде тут безпечно, а й від наявності державного фінансування, що дозволить людям закрити свої базові потреби та думати про космос, а не про те, що вони будуть завтра їсти.
На думку Віктора Корохіна, зараз у країні є люди, які під шумок війни нищать залишки української науки. «Чесно кажучи, в мене одна надія на те, що коли Україну приймуть в ЄС, наша влада буде змушена виділяти розумні гроші на науку, бо там такі стандарти», — ділиться наболілим співробітник обсерваторії.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
