Новообраний президент США Дональд Трамп та близький до нього мільярдер Ілон Маск можуть різко змінити напрямок розвитку космічної програми США. Зокрема, найбільші зміни можуть торкнутися місячної програми Artemis. Також цілком можливо, що наземну інфраструктуру NASA скоротять.
Трамп та космос
Обрання президентом Дональда Трампа сколихнуло чимало різних сфер суспільного життя. Усі очікують від нього різких змін, хтось із надією, хтось із жахом. Не є винятком і космічна сфера, в якій можуть різко змінитися пріоритети. Зокрема, основною метою майбутніх пілотованих місій може стати не Місяць, а Марс.
Щодо космічних планів Трампа можна сказати тільки одне: ця тема для нього важлива. Недарма ж він у минуле своє президентство створив Космічні сили та Національну космічну раду під керівництвом віцепрезидента.
Щоправда, при цьому він закрив низку космічних програм, пов’язаних із дослідженнями кліматичних змін, оскільки вважає цю проблему перебільшеною. Потім деякі з цих проєктів були відновлені Джо Байденом. Так дослідження космосу стали заручниками екології та політики.
Ілон Маск
Що ж до другого терміну Трампа, то вже зараз очікується, що головну роль у ньому відіграватиме Ілон Маск. Підприємець вклав у передвиборчу кампанію кандидата від Республіканської партії десятки мільйонів доларів і особисто неодноразово його підтримував.
Очікується, що саме Маск може очолити новий державний орган — комісію, яка має визначити основні напрямки розвитку національної космічної програми. Здавалося б, кому, як не найвидатнішому підприємцю у цій галузі, визначати, куди їй слід розвиватися. Однак саме в цьому і виникає проблема.
Якщо плани будуть реалізовані, то у Маска виникне конфлікт інтересів. Простіше кажучи, людина, яка визначатиме, на що мають витрачатися державні кошти, є власником фірми, якій ці гроші в результаті можуть дістатися.
Місяць чи Марс
Основною жертвою Маска у майбутньому може виявитися програма Artemis чи принаймні сама місячна ракета SLS. Бізнесмен давно її критикує через те, що не багаторазова, а значить, дорожча за його Starship. І проблем у цієї системи справді вистачає.
Критика цілком справедлива. Але всі досі сподіваються, що саме ця ракета вже у 2025 році повезе чотирьох астронавтів навколо Місяця. А далі має настати час місії з посадкою. Що буде, якщо Маск скаже Трампу, що замість SLS треба робити ставку на Starship, який далі земної орбіти поки що не літав, ніхто не знає.
Адже Китай теж розвиває свою місячну програму і планує висадити астронавтів на південному полюсі нашого супутника раніше за США. І це точно не те, чого хоче Трамп.
З іншого боку, можливо, Маск взагалі вирішить, що Місяць нам не потрібний, і скаже, що краще летіти на Марс. Принаймні сам Трамп обіцяв здійснення цієї місії ще до кінця свого президентського терміну.
Досягнення цієї мети дійсно означає більший виграш, ніж Місяць, але як усе це реалізувати, поки що не знає навіть сам Маск, хоча й просуває цю ідею вже багато років. Проте її реалізація, тим більше у такі стислі терміни, здається вкрай сумнівною.
Скорочення в NASA
Ще одна річ, яку можуть зробити Маск з Трампом, — скоротити кількість дослідницьких центрів NASA. Розмови про це також циркулюють давно і питання про ефективність цих установ справді доречне. Проте також є чимало аргументів проти цього кроку.
Поки що наукові центри NASA тримаються завдяки сенаторам, які обираються від штатів, і їм зовсім не хочеться, аби їхні виборці втрачали робочі місця. Але багато що залежатиме від директора NASA, якого призначить Трамп.
Крім того, цілком очікувано, що всі програми екологічного моніторингу Землі теж підуть «під ніж». Хоча, з іншого боку, проблем у космічній галузі США дійсно вистачає, і є сподівання, що всі ці радикальні зміни підуть їй на користь. Гірше не буде.
За матеріалами phys.org
