Місії, які досліджуватимуть можливість існування життя на крижаних супутниках, застосовуватимуть для цього спектрометрію. Дослідники запропонували створити програму, яка сама шукатиме найцікавіші результати та відсилатиме їх на Землю.
Пошук ознак життя на крижаних супутниках
Є чимало підстав вважати, що під корою крижаних супутників Юпітера та Сатурна, таких як Європа та Енцелад, існує океан рідкої води. І в ньому навіть можливий пошук ознак життя. Для того, аби перевірити цю теорію, у майбутньому до них планується відправити зонди, які пробуряться крізь лід і попливуть на пошуки живих істот.
Але задача ця вкрай складна, тому вчені розробили простіше рішення. Час від часу з поверхні крижаних супутників виривається тепла вода. Якщо проаналізувати її, то можна знайти підтвердження існування по той бік льоду складної органіки.
З цією метою фахівці розробили набір приладів Ocean Worlds Life Surveyor (OWLS), що складатиметься з установки для капілярного електрофорезу і мас-спектрометра. Він зможе не тільки виділяти та ідентифікувати органічні молекули, але й кількісно оцінювати їхній вміст.
Однак такий аналіз призводить до утворення великої кількості необроблених даних. Усього для одного зразка їхній обсяг може складати 100 МБ. А можливості для передавання сигналу на Землю будуть вкрай обмежені потужністю антени.
Як спресувати інформацію?
У новому дослідженні, опублікованому в Earth and Space Science, вчені вивчили питання про те, як стиснути цю інформацію і знайти у ній саме ті фрагменти, які найперше потребують відправлення на Землю.
Вони розробили програмне забезпечення під назвою Autonomous Capillary Electrophoresis Mass-spectra Examination (ACME). Воно самостійно вивчатиме сирі дані, які генеруються OWLS, та знаходитиме у них найцікавіші піки, які відповідають тим чи іншим речовинам, і вже ці висновки відсилатиме на Землю.
Фактично йдеться про первинну обробку даних, яку зазвичай роблять люди. Тут її пропонується виконувати комп’ютеру прямо на місці. Завдяки цьому дослідники планують скоротити обсяг інформації, що передається, у сотні і тисячі разів без втрати її наукової цінності.
За матеріалами Рhys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
