Солона вода у крижаній корі супутника Юпітера Європи може переносити кисень. Оксиген має вирішальне значення у питанні існування життя у підлідному океані. А зв’язок між кригою та водним об’ємом здійснюється через «хаоси» — ділянки рельєфу, що складаються з безсистемно розкиданих гострих скель.
Солона вода забезпечує транспортування кисню
Всередині крижаної кори супутника Юпітера Європи може рухатися солона вода. Про це свідчать останні моделювання, здійснені науковцями. Ідея про те, що льодовики цього небесного тіла не суцільні, а нагадують губку, існувала давно. Але тепер її підтвердили розрахунками.
Щобільше, згідно з моделлю, опублікованою у Geophysical Research Letters, ця солона вода може переносити кисень. Його чимало на поверхні супутника, але в глибинах планети, де знаходиться океан взятися йму нема звідки. Але саме там він потрібний найбільше. Адже вчені підозрюють, що на Європі є життя, а без оксигену йому важко створити розвинені форми.
Товщина крижаної кори Європи сягає 25 км. У таких умовах воді важко швидко пересуватися у товщі льоду. Але у деяких місцях із глибин супутника ідуть потужні потоки відносно теплої солоної води. Вони частково розтоплюють матеріал зовнішньої оболонки та утворюють у його порах сферичну хвилю води. Вона проштовхує розсіл в усіх напрямках, де він насичується киснем.
«Хаоси» на Європі
Особливу роль у новій моделі відіграють «хаоси». Це тип ландшафтів, який являє собою нагромадження крижаних скель різної форми, що розділені ущелинами й утворюють лабіринт. На думку вчених, причиною їхнього утворення є саме потоки солоної води.
Саме під «хаосами» до поверхні підходять потоки розсолу, які нерівномірно розплавляють кору. Частина її просідає, частина — лишається на поверхні, й так утворюються ці дивовижні форми рельєфу. Однак тепер цілком можливим стає варіант, що тут відбувається обмін киснем між океаном та поверхнею. Тобто ці об’єкти цікаві не тільки своїми вибагливими обрисами. Процеси, які під ними відбуваються, не менш важливі.
Поки що усе описане залишається лише гіпотезою. Адже спостерігати за кригою Європи сучасними засобами астрономії неможливо. Але дослідження можуть дуже сильно просунутися вперед після того, як 2024 року до Юпітера стартує Europa Clipper. Щоправда, добереться ця місія до пункту призначення лише ближче до кінця десятиліття.
За матеріалами Рhys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтесь: https://t.me/ustmagazine
