Минулого тижня світ відзначав 55-ту річницю з висадки людини на Місяць, коли астронавти Ніл Армстронг та Базз Олдрін зробили короткі кроки, які стали величезним стрибком для всього людства. Місія Apollo 11 показала всьому світу перевагу США над Радянським Союзом у космічних перегонах. Утім, щоб досягти такого грандіозного успіху, не обійшлося без космічних шпигунських пристрастей, які розпочалися за 10 років до висадки на Місяці.
Космічні перегони між США та Радянським Союзом наприкінці 1950-х і в 1960-х роках сприяли рішучості NASA виконати обіцянку президента Джона Кеннеді про висадку людини на Місяць. Суперництво між наддержавами, підживлене різними політичними ідеологіями та економічними прагненнями, змушувало обидві країни демонструвати свою технологічну і військову міць.
Радянський Союз мав намір здійснити посадку космічного корабля на Місяць та випередити американців, доставивши на його поверхню вимпел із гербом СРСР. Це сталося 13 вересня 1959 року із запуском космічного апарата «Луна-2». Варто зазначити, що посадка не була м’якою — апарат врізався у поверхню Місяця на швидкості 11 880 км/год (3,3 км/с), що утворило кратер діаметром до 150 м.
Вдала шпигунська операція під носом у радянських спецслужб
ЦРУ провело таємну шпигунську операцію на радянській виставці в 1959 році, щоб дізнатися, як Радянський Союз створив обладнання для польоту на Місяць. Тоді СРСР привіз на виставку копію «Луни-2», яка була представлена як експонат, щоб демонструвати радянські промислові та економічні досягнення.
Як виявилося, на виставці демонструвався не макет, а повноцінний працездатний космічний апарат-дублер з усім справним апаратним начинням. Агентам вдалося таємно розібрати «Луну-2», сфотографувати всі частини та задокументувати радянські методи й технології — це були безцінні знання. ЦРУ зазначило, що Радянський Союз навіть не здогадався про проведену операцію. Пізніше американське відомство детально описало цей інцидент як одну з найвдаліших шпигунських операцій.
Викрадення «Луни-2»
Історія про викрадення космічних секретів Радянського Союзу описана в історичному огляді ЦРУ The Kidnapping of the Lunik («Викрадення Лунніка»), написаному співробітником ЦРУ Сідні В. Файнером та розсекреченому в 1995 році. Операцію також описав історик космонавтики Дуейн Дей, який першим опублікував цю історію в середині 1990-х у журналі Quest. Дей знайшов розсекречений документ у Національному архіві й зазначив, що Lunik («Луннік») — це американський сленговий термін для позначення радянських місячних місій.
У червні 2020 року Джон Гріневальд, засновник Black Vault, опублікував цей документ. Він містив інформацію про те, як ЦРУ отримало заводське маркування зсередини радянського розгінного блоку космічного корабля, що дозволило встановити виробників та нумерацію деталей для інших радянських космічних апаратів. Пізніше ці позначки були проаналізовані та детально описані в «Звіті Центру маркування». Аналіз маркувань виявив, що експонат був п’ятим виробленим космічним апаратом. Також були визначені три виробники електротехніки, які постачали компоненти, навіть систему нумерації деталей, яка, ймовірно, використовувалася для іншої радянської космічної техніки.
Викрадення «Луни-2» стало прикладом успішної шпигунської операції зусиллями ЦРУ, яка потім дозволила США включитися в космічні перегони й, зрештою, виграти її.
Раніше ми розповідали про «Луну-25» як історію космічних помилок росії.
За матеріалами Space
