Гігантські вільно рухомі планети можуть формувати свої власні мініатюрні планетні системи без участі зір. Про це йдеться у статті, опублікованій на сервері препринтів arXiv.
Вільно рухомі планети, які не входять до складу інших зоряних систем, складно спостерігати, оскільки вони дуже тьмяні й випромінюють в основному в інфрачервоному діапазоні. І все ж вони є ключем до вирішення важливих питань в астрофізиці.
Останні дослідження показують, що ці об’єкти можуть формуватися за таким самим механізмом, як зорі, внаслідок колапсу гігантських газових хмар. Також можливо, що деякі з них утворюються в зоряних системах, а потім викидаються з них у міжзоряний простір. Згідно з третім сценарієм, вільно рухомі планети формуються внаслідок зіткнень між навколозоряними дисками. У будь-якому разі такі тіла не мають достатньої маси, щоб у їхніх надрах запустилися термоядерні реакції.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруПід час недавнього дослідження міжнародна група вчених використала телескоп James Webb (JWST) для вивчення восьми молодих ізольованих об’єктів з масою, що в 5–10 разів перевищує масу Юпітера. За своїми властивостями вони схожі на планети-гіганти, але на відміну від них, не обертаються навколо будь-якої зорі.
Спостереження JWST підтвердили, що маса цих тіл порівнянна з масою Юпітера. Шість із них мають надлишкові випромінювання в інфрачервоному діапазоні, викликані теплою пиловою хмарою в їхній безпосередній близькості. Це характерна ознака навколишніх дисків — структур, які є місцем народження планет.
Спостереження також виявило випромінювання від силікатних зерен у дисках з явними ознаками зростання і кристалізації пилу — типових перших кроків у формуванні кам’яних планет. Силікатне випромінювання раніше виявляли у зір і коричневих карликів, але це перше виявлення в об’єктів із планетарною масою. Варто зазначити, що результати попереднього дослідження показали, що диски навколо вільно рухомих об’єктів з масою планет, можуть існувати кілька мільйонів років. Це є достатнім часом для формування планет.
За словами вчених, у сукупності, ці дослідження показують, що об’єкти з масою, порівнянною з масою гігантських планет, дійсно мають потенціал для формування власних мініатюрних планетних систем. Вони можуть бути схожі на Сонячну, тільки зменшені в 100 разів або більше за масою та розміром. Утім, чи існують такі системи насправді, ще належить з’ясувати.
Раніше ми розповідали про те, чи можливе життя на планетах біля карликів і надгігантів.
За матеріалами Phys.org
