«Відставні» телескопи розкрили секрети сусідніх галактик

NASA та ESA опублікували зображення чотирьох близьких до Чумацького Шляху галактик. Вони демонструють газопилові хмари, які їх заповнюють. Особливість зображень полягає в тому, що вони були отримані на основі даних космічних телескопів, які вже завершили свою місію.

Ключ до походження життя на Землі

Міжзоряний простір заповнений пиловими хмарами, які утворилися внаслідок загибелі червоних гігантів, спалахів наднових та зоряних вітрів. Вони містять важкі хімічні елементи, котрі є ключовим компонентом формування кам’яних планет, які нагадують нашу Землю. Отже, вивчаючи міжзоряний пил, астрономи фактично вивчають історію походження життя на нашій планеті.

Галактика Андромеда
Інфрачервоний знімок галактики Андромеда. Джерело: ESA, NASA, NASA-JPL, Caltech, Christopher Clark (STScI), R. Braun (SKA Observatory), C. Nieten (MPI Radioastronomie), Matt Smith (Cardiff University)

На жаль пилові хмари блокують видиме світло. Тому для дослідження астрономи використовують космічні телескопи, здатні фіксувати інфрачервоні хвилі, які вільно проходять через скупчення пилу. Одним з них був європейський апарат Hershel, який працював з 2009 по 2013 рік. Він зібрав багатий масив даних, який досі аналізується астрономами.

Галактика Треугольник
Інфрачервоний знімок галактики Трикутник. Джерело: ESA, NASA, NASA-JPL, Caltech, Christopher Clark (STScI), E. Koch (University of Alberta), C. Druard (University of Bordeaux)

Під час нового дослідження міжнародна команда вчених використала архів даних Hershel для вивчення структур пилових хмар у кількох сусідніх галактиках. Проблема полягала в тому, що через конструктивні особливості телескоп часто не міг виявити світло від розсіяних хмар, які знаходилися на околицях галактик. Тому дослідники доповнили його карти даними від трьох інших «відставних» космічних місій: Planck (працювала з 2009 по 2013 рік), IRAS (1983 рік) та COBE (1989 — 1993 рік).

Інфрачервоні знімки найближчих галактик

Колаборація чотирьох телескопів дозволила вченим отримати детальні інфрачервоні зображення галактики Андромеда, галактики Трикутник, а також Великої та Малої Магелланових хмар. Червоний колір відповідає водню — найпоширенішому елементу у Всесвіті.

Большое Магелланово облако
Інфрачервоний знімок Великої Магелланової хмари. Джерело: ESA, NASA, NASA-JPL, Caltech, Christopher Clark (STScI), S. Kim (Sejong University), T. Wong (UIUC)

На знімку Великої Магелланової хмари видно червоний хвіст, який виходить із нижньої лівої частини галактики. Напевно він утворився при її зіткненні з Малою Магеллановою хмарою близько 100 мільйонів років тому.

Малое Магелланово облако
Інфрачервоний знімок Малої Магелланової хмари. Джерело: ESA, NASA, NASA-JPL, Caltech, Christopher Clark (STScI), S. Stanimirovic (UW-Madison), N. Mizuno (Nagoya University)

Бульбашки порожнього простору вказують на області, де недавно сформувалися зорі: їхні потужні вітри просто «здули» навколишній пил та газ. Зелене світло з обох боків цих бульбашок вказує на холодний пил, накопичений в наслідок цих вітрів. Тепліший пил, показаний синім кольором, вказує на місце формування зорі або пил нагрівся під час якихось інших процесів.

За матеріалами https://hubblesite.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine