Згасла остання надія на відновлення телескопа Аресібо. У 2020 році радіотелескоп був сильно пошкоджений, але культову радіоантену спочатку планували відремонтувати та запустити. Проте минулого року Національний науковий фонд (NSF) оголосив, що не буде відновлювати чи замінювати культову радіоантену в Аресібо в Пуерто-Рико. Серед прихильників жевріла надія, що астрономічна інфраструктура, яка ще залишилася, зрештою, буде якимось чином використана.
Цього тижня NSF оголосив, що обрав чотири установи для перетворення об’єкта з історичного центру астрономічних досліджень на просвітницький центр STEM-освіти (наука, технології, інженерія та математика) з акцентом на біологію. Біомедична лабораторія Cold Spring Harbor Laboratory в Нью-Йорку разом з Університетом Мериленду в окрузі Балтімор, Університетом Пуерто-Рико (UPR) і Університетом Святого Серця в Сан-Хуані будуть керувати новим освітнім центром.
NSF заявив, що протягом п’яти років інвестує понад 5 млн доларів у створення Центру Аресібо для культурно релевантної та інклюзивної природничо-наукової освіти, комп’ютерних навичок та залучення громадськості (Arecibo C3).
У пресрелізі NSF зазначається, що цей центр слугуватиме каталізатором для розширення та інклюзивного залучення студентів, викладачів, дослідників, місцевих громад і громадськості в Пуерто-Рико та за його межами до широкого спектра наукових, технологічних, інженерних і математичних дисциплін, провідних досліджень та ініціатив з розвитку людських ресурсів. Його відкриття заплановане на початок 2024 року.
До руйнування телескопа NSF щорічно виділяв близько 7,5 млн доларів на утримання об’єкта.
Слід в історії
Телескоп Аресібо був радіотелескопом зі сферичним рефлектором діаметром 305 м, вмонтованим у природну воронку та розташованим поблизу Аресібо, Пуерто-Рико. Його будівництво завершили 1963 року і понад 50 років він був найбільшим у світі одноапертурним телескопом. Його рекорд побив китайський FAST у 2016 році.
Аресібо використовувався у трьох основних галузях досліджень: радіоастрономії, науці про атмосферу та радіолокаційній астрономії. Він сприяв значним проривам в астрономії та космології, зокрема відкриттю першого подвійного пульсара, першого мільйонсекундного пульсара та перших екзопланет, а також допоміг у вивченні астероїдів і планет Сонячної системи. Крім того, обсерваторія відіграє важливу роль у пошуку позаземного розуму (SETI).
Початок проблем
Проблеми з телескопом почалися 2017 року, коли ураган Марія пронісся над Пуерто-Рико, зрізавши одну з 29-метрових антен, уламки якої пробили тарілку в кількох місцях.
На початку 2020 року обсерваторію тимчасово закрили з міркувань безпеки через землетруси. Згодом низка пошкоджень кабелів призвела до того, що в грудні 2020 року 900-тонна інструментальна платформа, підвішена над обсерваторією, впала на гігантську тарілку культового телескопа та дуже сильно її пошкодила.
Втрата важливого детектора
Після падіння багато хто закликав відновити телескоп або побудувати на цьому місці ще кращий на заміну. Група астрономів запропонувала спорудити майданчик зі 102 13-метровими тарілками для створення обсерваторії Аресібо «наступного покоління», розташувавши їх у фіксованій круговій решітці 130 м у поперечнику. Це було б менше половини діаметра оригінального телескопа Аресібо, але з більш ніж сотнею приймачів він був би набагато чутливішим. Схоже, що ця пропозиція була проігнорована NSF.
Минулого року NSF вирішив, що Аресібо має слугувати центром освіти та просвітницької діяльності в галузі STEM. Це рішення було ухвалене, попри те, що в рекомендаціях Десятирічного огляду планетарної науки й астробіології зазначалося, що втрата планетарного радара обсерваторії Аресібо значно обмежує можливості подальшого визначення характеристик об’єктів, що потенційно загрожують Землі. Наявна радіолокаційна інфраструктура може спостерігати лише половину астероїдів, які колись можна було побачити з Аресібо.
Раніше ми розповідали, що втратила наука разом із легендарним радіотелескопом Аресібо.
