Місяць — це небесне тіло, яке легше за все можна спостерігати вночі за сприятливої погоди. Він є найкращим кандидатом для того, аби почати знайомство дитини з астрономією. При цьому поведінку нашого природного супутника інколи важко зрозуміти навіть дорослим. Ось кілька речей про нього, які варто знати самим і розповісти дитині, аби вона знала, як влаштований Всесвіт навколо нас.
Місяць — одне і те саме тіло, який би вигляд він не мав
Перше, що варто пояснити дитині щодо Місяця: який би вигляд на небі він не мав — це одне і те саме небесне тіло. Просто Сонце освітлює його по-різному, тому ми бачимо то тонкий серп, то повню.
Умовно цикл починається з фази нового Місяця, коли його взагалі майже не видно, бо він повернутий до нас боком, протилежним до того, з якого його освітлює Сонце. Поступово тонкий серп на краю Місяця стає все ширшим, наближаючись до першої чверті.
Це найкращий час для того, аби спробувати показати дитині, що Місяць дійсно завжди залишається кулею. Адже саме в цей час його диск можна побачити повністю у вигляді ледь помітної «примари».
Це так зване сяйво да Вінчі, або ж попелясте світло Місяця. Виникає воно через те, що наша Земля теж відбиває у космос чималу частину сонячного світла, що падає на нього. Його саме достатньо для того, аби викликати «місячного привида».
Далі Місяць поволі починає перетворюватися на половинку диска, потім зростає ще більше, і настає повня. Після неї з того боку, де раніше був серп, починає наростати темрява, поступово Місяць знову перетворюється на половинку, потім стає старим та, врешті, зникає, і починається новий цикл.
Яка зараз фаза Місяця?
Треба пам’ятати, що один повний цикл зміни фаз Місяця в середньому триває 29,53 доби. Щоб дитина зрозуміла їхню послідовність, варто передивитися їх усі. Тобто треба бути готовими протягом кількох тижнів регулярно звертати увагу на те, що відбувається на небі.
З високою ймовірністю потрапите ви не на початок циклу, а на його середину. І якщо розпізнати повню не важко, то ось із тим, в який бік розгорнутий молодий, а в який — старий Місяць, можуть бути проблеми.
Є просте правило, яке варто запам’ятати самим і розповісти його дитині. Якщо до «рогів» нашого супутника можна приставити паличку, перетворивши його на букву «Р», то він росте, тобто ще молодий. Якщо ж він нагадує букву «С» — то він старий.
Проте все це відповідає дійсності лише тоді, коли ви перебуваєте в Україні чи, принаймні, у Північній півкулі. У Південній все відбувається з точністю до навпаки. Буква «Р» — старий Місяць, а «С» — молодий. На екваторі ж серпанок взагалі росте «зверху», а зменшується при «старінні» донизу.
Місяць завжди повернутий до нас одним боком
Ще одна важлива річ про Місяць, яку варто пояснити дитині, — це те, що, попри всі зміни фаз, він завжди залишається повернутим до Землі одним і тим самим боком. Дитині це можна пояснити, спостерігаючи за ним протягом тижня до і тижня після повні. За цей час можна добре розгледіти, що хоча тінь і рухається диском Місяця, кратери, моря та інші деталі рельєфу залишаються на своїх місцях.
Заодно можете розповісти дитині, що межа між освітленою і затіненою частинами місячного диска називається термінатором. До робота з фантастичної стрічки він не має жодного стосунку, назва утворена від латинського слова, що означає «припиняти» чи «обмежувати». До речі, при проходженні термінатора через деталі поверхні добре видно, що наш супутник — не гладенька куля, а має гори та западини.
При цьому говорити, що Місяць не обертається навколо власної осі, неправильно. Він робить це, тільки процес цей через припливні сили Землі відбувається синхронно з рухом орбітою, яка являє собою достатньо близький до кола еліпс.
«Роги» Місяця
Найскладніша частина пояснення фаз Місяця стосується народного повір’я про те, що якщо на його «ріг» можна повісити відро — дощу не буде, якщо ж вони розгорнуті униз — чекай на зливи. Одразу можна сказати, що зв’язку між орієнтацією серпа та погодою немає жодного.
На те, куди спрямовані «роги» нашого супутника, крім широти Землі, на якій його спостерігають, впливає також пора року та момент, в який ви його бачите.
Якщо ви прямуєте з України в бік екватора, тим частіше «роги» молодого Місяця будуть підказувати, вам, що буде дощ, а старого — що буде сухо. В момент, коли ви досягнете цієї уявної лінії, рівновіддаленої від полюсів, така ситуація спостерігатиметься завжди.
Усе це пов’язане з тим, що орбіта Місяця нахилена до площини екліптики під кутом у приблизно 5 градусів. Своєю чергою, екватор Землі теж нахилений до площини екліптики. Через це Сонце може освітлювати Місяць під різним кутом відносно земного горизонту.
Загалом у Північній півкулі молодик, коли сходить, то віщує дощ, коли заходить — суху погоду, а про його прогноз, коли він прямо над головою, можна сперечатися. Зі старим Місяцем все з точністю до навпаки. При сході на нього можна повісити відро, при заході — ні.
При цьому на все це впливає ще й пора року. Взимку Місяць підіймається вище, тож під час мандрівки небом його «роги» дуже круто змінюють свою орієнтацію. Влітку ж кут між його траєкторією та горизонтом зменшується і «роги» більшість часу досить невиразно стирчать убік.
Якщо ж усе це видається вам занадто складним, то є простіше пояснення, яке цілком підійде і вашій дитині. «Роги» Місяця завжди спрямовані у бік, протилежний Сонцю. Навіть коли воно перебуває нижче горизонту, тобто настала ніч, серп Місяця завжди вказує на те, де воно ховається, а не на майбутню погоду.
