Минулого тижня українські новинні портали раптом кинулися сповіщати всіх своїх читачів про неймовірно рідкісне «сяйво да Вінчі», яке буцімто можна буде побачити лише ввечері 21 травня. Деякі сайти навіть повідомляли, що його видно лише раз на 10 років. Звичайно, можна було порадіти за таке бажання популяризувати астрономію… якби в гонитві за кількістю переглядів журналісти не займалися відвертим пересмикуванням.
Першоджерелом «сенсації», мабуть, слід вважати репортера Стюарта Кларка з газети The Guardian. У своїй статті від 15 травня він згадав, що скоро новий Місяць, а кілька днів після цього наш природний супутник буде видно у фазі вузького серпа. Землю, навпаки, з Місяця буде видно як майже повний диск, і відбите від неї сонячне світло доволі інтенсивно освітлює місячну поверхню — тому ми бачитимемо її як тьмяний «попелястий» диск, «вкладений» у яскравий серп, на який безпосередньо падають сонячні промені. Це явище спостерігали ще давні греки, але пояснити його зміг лише відомий італійський художник і винахідник Леонардо да Вінчі у XVI столітті. У статті Кларка не йшлося про те, що це явище якесь особливо рідкісне — просто згадувалося, що 21 травня його буде найзручніше спостерігати.
Хоча й це не зовсім правда. Місяць рухається небесною сферою, не сильно відхиляючись від екліптики — уявної лінії, по якій відбувається річний рух центру сонячного диска. В наших широтах у різні пори року екліптика вечорами розташовується відносно горизонту по-різному: навесні, коли ввечері кульмінують «високі» зодіакальні сузір’я Тілець і Близнюки, вона «круто забирає вгору», і тонкий місячний серп неважко побачити, коли він має вік менше двох діб. Найбільшим нахил екліптики буде в момент заходу точки весняного рівнодення, тобто спостерігати дуже молодий Місяць найкраще у березні. Вже у квітні умови для цього трохи гірші, у травні — ще гірші… Натомість поступово покращуються умови його видимості на ранковому небі. Так, «сяйво да Вінчі» можна спостерігати ще й на дуже старому Місяці, аби його серп був достатньо тонким. Просто для цього треба прокинутися вдосвіта. Про це у статті Кларка немає жодного слова, й українські журналісти, які її взялися передруковувати, теж про таку дрібницю не згадали.
Також там не згадується, що у тропічних широтах «сяйво да Вінчі» за наявності чистого неба видно практично щомісяця у майже незмінно гарних умовах. Але найсмішнішим було те, що деякі сайти, які написали про «рідкісне явище», проілюстрували його минулорічними знімками тонкого місячного серпа, зробленими аж ніяк не 10 років тому.
Що ж випливає з вищезгаданого? По-перше, тим, хто хотів побачити «рідкісне астрономічне явище» 21 травня, але чомусь не зміг, не варто журитися — вони цілком це зможуть зробити 22-го чи 23-го. В ці дні фаза Місяця ще не буде дуже великою, і Земля освітлюватиме його достатньо інтенсивно. А можна почекати до 20 чи 21 червня — в ці дні «сяйво да Вінчі» буде видно не набагато гірше, ніж 21–22 травня. Потім, щоправда, умови його вечірньої видимості погіршаться, але 13–14 вересня чи 12–14 жовтня можна спробувати «спіймати» його на ранковому небі. Сяйво чудово видно неозброєним оком або в астрономічні інструменти з не дуже великим збільшенням, які дозволять роздивитись у ньому деталі — місячні моря та материки.
Великої наукової цінності такі спостереження не мають, хоча оцінка яскравості й тривалості видимості сяйва можуть розповісти про щільність хмарного покриву над оберненою до Місяця півкулею Землі. Починаючи з 2004 року деякі наземні обсерваторії та космічний телескоп Hubble періодично здійснюють його спектральні дослідження з метою перевірки методик виявлення біомаркерів — «підписів» життєво важливих молекул на кшталт кисню чи амінокислот. Результати цих досліджень збираються використати для пошуків життя на екзопланетах.
Цікаво, що з точки зору прихильників «теорії пласкої Землі» пояснити це явище просто неможливо. Згідно з їхніми уявленнями, коли Місяць перебуває низько над горизонтом, наша планета має бути обернена до нього ребром…
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
