Керівник компанії Centropolis Entertainment Жан де Мерон, натхненний успіхом фільмів Роланда Еммеріха «На півдорозі» та «Падіння Місяця», створив першу власну амбітну 18-хвилинну короткометражку Edge of Space («Межа космосу»), яка стала справжньою візитівкою молодого режисера у світі кіно. У стрічці відтворений історичний момент 1961 року, коли пілоти-випробувачі ВПС США на ракетоплані X-15 перетнули лінію Кармана, відкривши шлях до першої висадки людини на Місяць у 1969 році. Над стрічкою працювали три роки. В результаті клопіткої роботи вийшов фільм, котрий здобув спеціальну відзнаку журі на кінофестивалі LA Shorts 2024 та привернув увагу кінокритиків і NASA.
Де Мерон наголошує, що під час роботи над фільмом його надихали легенди авіації та космосу, як-от Чак Єгер, Ніл Армстронг та Джон Гленн. «Попри невеликий бюджет, ми отримали доступ до реального X-15 для цифрового сканування та відтворення», — розповідає він.
Операторам вдалося донести глядачеві, в яких складних та тісних умовах перебував пілот X-15, щоб передати ефект клаустрофобії. Але коли межа Кармана перетнулась ракетопланом, команда візуальних ефектів створила ілюзію відкритого космосу та незрівнянного відчуття свободи високо над Землею. Щоб передати емоційність, де Мерон іноді жертвував документальною точністю заради кінематографічного ефекту.
Технологічний прорив
Візуальні ефекти стали ключовим елементом фільму. Команда під керівництвом Чарльза Жослена та Іззі Трауба використала Unreal Engine і Houdini для створення хмар, контрейлерів та інтеракцій літаків із середовищем. Наприклад, хмари, які пронизують B-52 і X-15, були змодельовані з високою точністю. Водночас для реалістичності аналізували архівні кадри NASA: розсіювання траси, поведінка X-15 на різних висотах і ефекти гравітації.
Одним із викликів стала посадка літака. Оскільки X-15 запускався з B-52 і повертався на Землю без пального, команда досліджувала, як відтворити унікальну конструкцію та траєкторію польоту. «Ми вивчали, якою була військово-повітряна база Едвардс у 1960-х: ангари, злітна смуга, військові об’єкти», — зазначає де Мерон.
Естетика та звук
Звуковий дизайн змінювався залежно від локації: усередині кабіни звучали деталі, а в космосі домінувала музика. Гібридний підхід до зйомок дозволив зберегти емоційність акторської гри, навіть якщо потрібно було видаляти відображення візором шолома за допомогою VFX.
Особливо складними виявилися нюанси освітлення. «На різних висотах змінюється колірна температура: на Землі вона тепліша, у космосі — холодніша. Ми працювали з цими відтінками, щоб підкреслити атмосферу», — пояснює де Мерон. Художниця-постановниця Майра Баррера відтворила кабіну X-15 за історичними референсами, а інтер’єри знімали в студії.
Символізм і вплив
У фільмі використані символічні елементи, як-от надгробки пілотів-випробувачів, що нагадують військові поховання в Арлінгтоні. Де Мерон акцентує: «Цей фільм — данина тим, хто жертвував собою заради прогресу».
NASA підтримала виробництво, визнавши стрічку натхненною. «Ми прагнули показати єдність людства в досягненні спільної мети. Глядачі це відчули», — підсумовує режисер.
Щоб закріпити свій успіх, «Край космосу» взяв участь у Міжнародному фестивалі науково-фантастичних фільмів у Маямі (MiSciFi), де раніше співпрацювали з NASA. Фільм також подали до Академії кінематографічних мистецтв і наук на здобуття премії «Оскар» у категорії «Найкращий короткометражний фільм».
«Межа космосу» демонструє, як поєднання технологій, творчості та історичних фактів здатне створити натхненну історію про людську наполегливість і наукові відкриття.
Раніше ми розповідали, яким малює космос українське кіно.
За матеріалами AWN
